Серед значної кількості раритетних видань картографічного фонду сектору окремий блок складають рукописні карти (633 док.). Ці документи є базовими першоджерелами, що вміщують унікальну інформацію про історичні події та стан довкілля, динаміку природних та соціально-політичних процесів на територіях різних держав, але переважно в Україні.

Більшість цих документів виконана у великому масштабі, що гарантує повноту і достовірність змісту і дає можливість відслідковувати зміни та прогнозувати явища і процеси при порівняльному аналізі картографічних документів різних періодів. Не втрачають своєї джерельної цінності і до сьогоднішнього дня такі твори, як “Атлас реки Днепра”, складений у 1784 р., карти Чернігівської, Новгород-Сіверської, Київської губерній кінця XVIII ст., плани окремих міст та поселень. Дуже цінні з наукової точки зору історичні, в т.ч. археологічні карти, схеми  військових баталій часів війни Росії зі Швецією та Туреччиною у XIX ст., “План раскопок древнего Херсонеса...”, “План древностей в городе Феодосии” і т. ін.

Раритетну групу також складають видання середньовічних фламандських географів-картографів XVI ст.: Авраама Ортелія, Гергарда Меркатора, більш пізні твори Й. Блау, Янсона, Н. Сансона д'Аббевіля, Ґоманна. Представлені також всесвітньовідомі видання Р. Дзаноні, А. Затта, Лейлота, Лосіра, І. Де Рамма, Д. Соцманна. Ці більш піздні видання дають уявлення про адміністративний поділ Європи в XVII-XVIII ст. і, як правило, в значній мірі включають територію сучасної України.

Достатньо широко у фонді представлені картографічні видання Російської імперії. Безперечно, тут треба відзначити такі атласи. як “Атлас Россійской, состоящий из девятнадцати спеціальных карт представляющих Всероссійскую империю с пограничными землями,…” 1745 р., виданий в декількох варіантах Академією наук у Санкт-Петербурзі. Такий атлас виданий також латинською, німецькою та французською мовами. “Новый Атлас или собраніе карт всех частей Земнаго Шара… для употребленія Юношества” 1793 р.

З різницею у вісім років видані більш повні атласи, створені О. Вільбрехтом. Один (1792 р.) представляє намісництва, другий (1800 р.) – вже губернський поділ Російської імперії.

Після організації в Росії державної картографічної служби в 1797 році збільшилася кількість карт та атласів, що відображали територію імперії. Цей період у фондах сектору представлений значною кількістю документів: “Географический атлас Россійской имперіи, Царства Польскаго и Великаго Княжества Финляндскаго…” Пядишева 1827 р.,  “Подробный учебный атлас Российской империи” 1846 р. та багато інших.

Поступово розширилася і тематика документів. В ХІХ ст. російська картографічна продукція  представлена такими галузевими виданнями як поштові, військово-дорожні, адміністративні, а також вузькопрофільні: “Опыт статистического атласа Россійской империи” 1874 р., “Атлас географіческій, историческій и хронологическій  Россійскаго государства, составленный на основаніи исторіи Н. М. Карамзина И. Ахматовым… заключающаго в себе краткій историческій очерк Россіи, хронологію Русских Государей, главнейшія исторіческія произшествія каждаго царствованія… и родословную таблицу царствовавших в Россіи Домов от Рюрика до наших времен” 1845 р., “Военная библиотека, с Высочайшаго соизволенія посвященная Россійской арміи” 1837 р., серії карт, що відобразили російсько-шведські, російсько-турецькі, російсько-іранські війни, війну з Наполеоном, Північну та Кримську війни.

Широко представлені також карти вивченості природних явищ та процесів. Це ціла низка гідрографічних, геологічних, кліматичних карт і атласів: “Гидрографическая Карта части Россійской Империи между водами Белаго, Балтийскаго, Чернаго и Каспийскаго Морей” 1801 р., “О температуре воздуха в Россійской имперіи” Г. Вільде 1882 р., “Геологическая карта Россіи” 1845 р. та багато інших.

Треба відзначити, що стародруковані видання найчастіше охоплюють західні регіони сучасної території нашої держави. Східні правобережні регіони знайшли своє відображення в картографічних документах виданих вже в Російській імперії і відносяться, як правило, до XVIII-XIX ст., коли в Росії було налагоджено картографічну службу на державному рівні.

В фонді сектору картографіі зберігається значна кількість цінних видань більш пізніх періодів, що охоплюють території всіх частин світу, окремих країн та регіонів. Вони представлені вітчизняними та зарубіжними (різними мовами світу), різними за тематикою, призначенням та способом виконання картами, атласами, планами, схемами і т. ін.

До найбільш цікавих можна віднести історичні атласи Польщі, Німеччини,  Канади, національні атласи США, Куби, Канади, Ізраіля, Монголії та ін., комплексні, галузеві карти і атласи: "Морской атлас", "Большой атлас мира", атлас світу видавництва Брокгауза і Ефрона, атласи окремих континентів, тематичні – “Атлас лесов”, “Атлас офицера РККА”, “Атлас природных условий и естественных ресурсов Украинской ССР” та ін., що незважаючи на давність видання і сьогодні користуються великим попитом у читачів.

Серед картографічних документів, що знаходяться у фонді сектору, особливу цінність мають такі, що відображають територію Києва від середини XVI ст. до наших днів. Не рахуючи масові видання останніх років, їх кількість становить близько 200 планів міста в цілому та біля 70 - окремих його районів та частин.

Найцікавішими є: “План городу Киеву с показанием присоединеннаго къ сведънію городской полиціи въ 1799-м году”, “Планъ города Кіева четыремъ онаго частямъ съ показаніемъ печерской Крепости съ означеніемъ публичныхъ общественныхъ и казенныхъ строеній съ ситуаціею равно и прожекта... 1812 года...”, “Геометрическій Спеціальный план города Кіева составленный...1833 г...”. Ці рукописні плани, на жаль, практично непридатні для користування через їх фізичний стан.

З середини ХІХ ст. з'явилося багато друкованих планів, що були виконані на основі рукописних і зкореговані у відповідності з територіальними змінами у місті.

В кінці ХІХ - на початку ХХ ст. починають друкуватися  плани Києва, що несуть, крім загальної, ще й додаткову спеціалізовану інформацію: “Планъ города Кієва съ линіями желъзно-конной дороги" 1871 р., "Наглядній план г.Киева”, виданий в 1913 р. у зв'язку з проведенням Всеросійської промислової виставки, доповнений списком і зображенням найбільш важливих споруд Києва, переліком вулиць і нумерацією будинків, практично можна вважати першим туристичним спеціалізованим виданням.

Значно доповнюють історію освоєння території міста плани окремих його частин: “Университетъ Св. Владимира. Планъ усадебнаго мъста съ ботаническимъ садомъ”, “[План Печерского участка]”, “[План Плоской части]”, “Генеральный планъ Дворцовой части города Кіева” та ін.

Найбільшу за кількістю частину фонду складають переважно карти та атласи повоєнних років випуску. Вони представляють весь спектр картографічної продукції як на територію СРСР, так і всього світу.

Після отримання Україною незалежності дещо змінився характер картографічних документів, що їх отримує депозитарій. Не можна не відмітити цікаві серії видань, започаткованих видавництвом “Мапа” – “Моя мала Батьківщина”, “Історичний атлас України”, навчальні видання Інституту передових технологій по економічній і соціальній географії світу та України; серія топографічних карт  території України масштабу  1:100 000, 1:200 000, що видала Київська військово-картографічна фабрика, “Геологічний атлас України”, “Екологічний атлас України”, “Екологічний атлас Києва” та ряд інших. Багато цікавих видань за останні роки підготувало та видало ДНВП “Картографія”: “Загальногеографічний атлас України”, “Комплексний атлас України”, “Атлас світу” – перший атлас такого об’єму українською мовою, “Національний атлас України”, плани  міст та містечок України з довідковою інформацією про них, карти і атласи автодоріг. Масово почали видаватися і надходити учбові настінні карти і т. ін.