Євгеній Львович Немировский і Юлія Едуардівна Шустова, відомі книгознавці, дослідники кириличної книги, подарували НБУВ видання: Немировский Е. Л., Шустова Ю. Е. Азбуки Ивана Федорова, его учеников и последователей / Е. Л. Немировский ; под общ. ред. Ю. Є. Шустовой. - Пятигорск : Снег, 2015. - 272 с. : ил.

Марія Сергіївна Ятчук, викладач кафедри пенітенціарної педагогіки та психології Інституту кримінально-виконавчої служби, подарувала НБУВ видання: Психологія оперативно-розшукової діяльності: конспект лекцій : навчально-методичний посібник / укладач Ятчук М. С. - К.: ЦП "Компринт", 2015. - 200 с.

Алла Іванівна Сербіна, подарувала НБУВ видання "Память о Маме: семейная история подвига Матери-героини Александры Аврамовны Деревской". Сербина А. И. Память о Маме: семейная история подвига Матери-героини Александры Аврамовны Деревской: художественно-публицистическое издание. - Лисичанськ: ТОВ "Лисичанська друкарня", 2015. - 257 с. Видання присвячене історії життя Матері-героїні Олександри Абрамівна Деревської (1902-1959). У важкі довоєнні, воєнні та повоєнні роки Олександра Аврамівна разом з чоловіком Омеляном Костянтиновичем, підібрала, прихистила у своїй родині, виходила, виростила, виховала і стала рідною матір'ю сорока восьми дітей-сиріт різних національностей, доль та вікових груп. Вона нагороджена орденом «Трудовий Червоний Прапор» і медаллю «За героїчну працю у Великій Вітчизняній війні 1941 - 1945 рр.». «Про відзначення 110-річчя з дня народження матері-героїні Олександри Деревської» прийнято Постанову Верховної Ради України № 4607-VI від 22 березня 2012 року. Ця книга – збірник спогадів трьох сестер сім'ї Деревської. У ній читачеві відкриваються нові сторінки історії материнського подвигу. З розповіді про родину Деревських стає очевидною і зрозумілою роль батька. Доля сім'ї тісно переплітається в спогадах з історичними подіями країни. Умови життя сім'ї у воєнні та повоєнні роки були не менш складними, а ніж сьогодні. Але діти, що вийшли з цієї сім'ї, стали гідними громадянами своєї Батьківщини. Педагогічна спадщина родини Деревської - справжня знахідка для молодих та вже немолодих батьків і для будь-якого педагога. Важливим доповненням до цієї збірки є унікальний архів друкованих, аудіо, відео та фотоматеріалів про сім'ю Деревської - дітей, Матері і Батька, зібраний в "Віртуальному музеї пам'яті Матері-героїні Олександри Аврамівни Деревської" на сайті www.derevskaja.com

Роман Миколайович Коваль, громадський діяч, письменник, краєзнавець, дослідник історії Визвольної боротьби українського народу першої половини ХХ століття, член Національної спілки журналістів України, член Національної спілки письменників України, подарував НБУВ декілька видань: 1. Горліс-Горський Ю. “Ми ще повернемось!”: Спогади. Повість. Поезії. Документи. Листування / Р. М. Коваль. - К.: Історичний клуб "Холодний Яр", 2012. - 432 с. 2. Тиха війна Рената Польового / Автор-упор. Р. М. Коваль. - К.: Історичний клуб "Холодний Яр", 2011. - 1040 с. 3. Коваль Р., Моронець В. Подєбрадський полк Армії УНР: Кн. 1. / Р. М. Коваль, В. І. Моронець. - К.: Історичний клуб "Холодний Яр, 2015. - 376 с. У першому томі енциклопедії вміщено 400 біографій вояків регулярних та іррегулярних українських збройних формацій 1-ї половини ХХ ст. – студентів і випускників Української господарської академії в Подєбрадах (Чехословаччина, 1922–1932), а також тих воїнів, які прагнули навчатися в подєбрадській академії. Серед них було чимало творців української культури – письменників, зокрема Євген Маланюк та Леонід Мосендз, художників, композиторів, музикантів, акторів, журналістів, редакторів, кооператорів, спортсменів, державних, громадських і театральних діячів. Випускники академії стали не лише спеціалістами, а й «інженерами-суспільниками», тобто фахівцями-патріотами, які несли українське світло на Пряшівщину, Лемківщину, Карпатську Україну, Волинь, Галичину. Вони гідно тримали марку українського інженера у Франції, Бельгії, ЧСР, Польщі, Німеччині, Африці, Китаї, США, Канаді, Південній Америці та Австралії. Євген Маланюк назвав академію «Національною політехнікою», «лабораторією, де культивувався тип новітнього українця».