5  жовтня 2023 року в корпусі Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського по вул. Володимирській, 62 у рамках Міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Актуальні питання збереження та інноваційного розвитку наукових бібліотек» відбулося засідання секції «Сучасні тенденції формування, збереження, дослідження рукописних фондів». До роботи та обговорення на секції було подано 25 наукових доповідей. Безпосередню участь у засіданні взяли 32  фахівці у галузі джерелознавства, музеєзнавства, археології, кодикології, пам’яткознавства, історії науки тощо, серед яких 3 доктори наук та 26 кандидатів наук.

Засідання секції відкрила її науковий керівник, завідувачка відділу джерелознавства Інституту рукопису НБУВ Т.В. Коваль, яка привітала учасників, зосередила увагу на темах і проведенні двох презентацій, заявлених у програмі конференції. У вступному слові науковий керівник секції, директорка Інституту рукопису НБУВ, кандидат історичних наук О.П. Степченко зазначила, що російська агресія поставила під загрозу незалежність України й життя її громадян, стала моральним і фізичним викликом для бібліотечних та архівних установ, у яких зберігається потужний ресурс унікальних і цінних документів.

Крім співробітників НБУВ участь у роботі секції взяли заступник генерального директора з наукової роботи Національного заповідника «Софія Київська», доктор історичних наук, старший науковий співробітник В.В. Корнієнко; директор комунального закладу «Рівненський обласний краєзнавчий музей» Рівненської обласної ради О.С. Булига; наукова співробітниця відділу рукописів Львівської національної наукової бібліотеки імені В. Стефаника, кандидатка історичних наук М.М. Кольбух; завідувачка відділу рукописів та стародруків Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького А.І. Навроцька; директорка видавництва «Горобець» Г.С. Горобець; голова громадської організації «Центр дослідження і відродження Волині», кандидат історичних наук В.В. Дзьобак та член цієї організації  В.Т. Іорамашвілі; старша наукова співробітниця відділу Близького та Середнього Сходу Інституту сходознавства імені А.Ю. Кримського НАНУ, кандидатка філологічних наук Ю.І. Петрова; науковий співробітник Інституту історії України НАНУ, старший науковий співробітник Національного музею історії України, кандидат історичних наук Я.В. Затилюк.

Головну увагу в роботі секції було зосереджено на збереженні, дослідженні та популяризації рукописної спадщини, на формуванні наукового документного ресурсу, як традиційного, так і електронного, у сучасних умовах.

У доповіді співкерівника секції О.П. Степченко «Популяризація культурної спадщини з архівних фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського у вітчизняному та світовому науковому просторі: виклики та вимоги часу» йшлося про Інститут рукопису НБУВ в умовах російсько-української війни, яка стала викликом для бібліотечних та архівних установ, окреслено коло головних проблем збереження та популяризації унікальних і цінних документів ІР НБУВ у вітчизняному та світовому науковому просторі, зазначено, що одним із найважливіших і актуальних завдань залишається врятування та збереження фондів ІР НБУВ, що становлять наукову та культурну спадщину нашої держави.

Продовжили тему збереження унікальних документів у своїх  доповідях заступник генерального директора з наукової роботи Національного заповідника «Софія Київська», доктор історичних наук В.В. Корнієнко та голова громадської організації «Центр дослідження і відродження Волині», кандидат історичних наук В.В. Дзьобак. Зокрема, В.В. Корнієнко розглянув питання специфіки археографічних публікацій документів Національного архівного фонду України в сучасних умовах їх оцифрування, наголосив, що створення завдяки цьому процесу візуальної копії документа знімає потребу відтворювати під час археографічної публікації його текстову копію. В.В. Дзьобак зосередив свою увагу на джерелознавчому та кодикологічному дослідженні, збереженні та популяризації Теслугівського Апостола 1593-1594 років під час війни за сприяння Українського культурного фонду.

Жвава дискусія розгорнулась за доповідями старших наукових співробітниць відділу кодикології та кодикографії ІР НБУВ  О.А Іванової та О.М. Гальченко про записи, атрибуцію  в сербських рукописах ХVІІ століття та їх оправи. Зокрема, О.М. Гальченко у доповіді «Оправи сербських рукописів XVІІ ст.: спроба атрибуції» розглянула питання датування оправ, їхній сучасний стан та особливості вивчення. За допомогою комп’ютерної презентації вона наочно продемонструвала п’ять груп однотипних оправ, з яких  чотири репрезентують візантійську техніку оправлення (9 одиниць зберігання = 10 оправ), а одна група – готичну (2 одиниці зберігання).

Завідувачка відділу фондів рукописної спадщини ІР НБУВ, кандидат історичних наук І.С. Корчемна особливу увагу приділила обговоренню питання щодо сучасних тенденцій комплектування фондів ІР НБУВ. До цієї дискусії долучились завідувачка відділу кодикології та кодикографії, кандидат історичних наук О.П. Бодак, розповівши про рукописну спадщину Л. Пономаренко, що зберігається у фондах ІР НБУВ,  та завідувачка відділу джерелознавства ІР, кандидат історичних наук Т.В. Коваль, оприлюднивши історію надходження та опрацювання родинної збірки Лазаревських.

З доповіддю «Загадковий арабський «Служебник» у зібранні Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського» в онлайн–режимі виступила старша наукова співробітниця відділу Близького та Середнього Сходу Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України, кандидатка філологічних наук Ю.І. Петрова.

У межах заходу відбулася презентація «Наукових видань Інституту рукопису НБУВ», зокрема монографії «Наукова еволюція Василя Данилевича в часі та українському просторі» провідної  наукової співробітниці відділу фондів рукописної спадщини, докторки історичних наук, професорки Н.А. Шип. Авторка розповіла про складні умови, в яких готувалося видання, а саме – тимчасове перебування за кордоном через російсько-українську війну. Більш детально вона зупинилась на рукописних джерелах, які розкрили  життєвий та науковий шлях історика, археолога, нумізмата, етнографа, громадського діяча В. Данилевича і його внесок у розвиток регіональної історії та археології України. Особливу зацікавленість викликала презентація монографії старшої наукової співробітниці відділу кодикології та кодикографії ІР, кандидатки історичних наук С.О. Булатової «Рукописна Polonica: podrozne potrawy z postem – пам'ятка з історії кулінарії середини ХVII ст. у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського».  Авторка присвятила своє дослідження галицькій кухарській рукописній збірці середини ХVІІ століття, де у бароковому контексті описані локальні рецептури та іноземні запозичення.  У виданні представлено оригінали текстів рецептур та переклад українською мовою, визначено історико-кулінарні характеристики інгредієнтів, висвітлені дискурси дієтики та посту.

Жваве зацікавлення викликала презентація факсимільних видань української кириличної рукописної книги ХІ–ХІV століть. Директорка видавництва «Горобець» Г.С. Горобець розповіла про започаткований у 2009 році проєкт «Повертаємо в Україну культурну спадщину», метою якого є повернення, у вигляді факсимільних копій, давніх українських рукописних книг, що знаходяться за кордоном. Зазначила, що робота над кожним виданням факсимільної копії відбувається цілою командою науковців у комунікації із місцем, де зберігається рукопис, здійснюється оцифрування рукопису, дослідження тексту, художнє відтворення оправи, виготовлення факсимільної копії, презентації та розповсюдження в Україні й інших країнах. Виступ Г. Горобець доповнила старша наукова співробітниця відділу кодикології та кодикографії ІР НБУВ, докторка історичних наук Л.А. Гнатенко, розповіла про плідну співпрацю Інституту рукопису НБУВ з видавництвом «Горобець» у проєкті «Повертаємо в Україну культурну спадщину» та про роботу вчених над створенням онлайн-реєстру українських рукописних книг. Більш детально Л.А. Гнатенко ознайомила учасників секції з підготовкою до друку факсимільного видання Христинопільського Апостола ХІІ століття, рукописні частини якого розпорошені – один зошит зберігається у фондах  Інституту рукопису НБУВ, інші частини у Львові та Польщі.

Окрім жвавої дискусії та приємного спілкування, на засіданні секції директорка видавництва «Горобець» пані Ганна передала у дарунок  Інституту рукопису НБУВ унікальні факсимільні видання, зокрема, Луцьке Євангеліє XIV століття, Луцький Псалтир 1384 року, Холмське Євангеліє XIII століття, Лавришівське Євангеліє XIV століття, Реймське Євангеліє. Конволют XI століття та XIV століття, Віденський Октоїх XIII століття, Молитовник Гертруди X-XI століть, Молитовник князя Володимира XIV століття.

До уваги учасників секції було запропоновано виставку наукових видань ІР НБУВ.

На завершення роботи керівники секції підбили підсумки, визначили складність і актуальність завдань сьогодення під час російсько-української війни, зокрема збереження фондів і ресурсів, щиро подякували учасникам за плідну працю. Відзначено, що, незважаючи на всі складнощі воєнного стану, загалом секція пройшла в теплій атмосфері продуктивного діалогу та плідного обміну досвідом і мала велике пізнавальне значення для його учасників.

Тези доповідей учасників секції доступні у збірнику матеріалів конференції за посиланням: http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0004726

Т.В. Коваль,

заввідділу джерелознавства ІР НБУВ

О.П. Степченко,

директорка ІР НБУВ