Рукописна та архівна спадщина: від рукопису до бази знань

Поділитися: 
Дата події: 
5-10-2021

5 жовтня 2021 року в рамках Міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Від управління ресурсами – до управління знаннями» відбулося засідання секції 5 "Рукописна та архівна спадщина: від рукопису до бази знань" (наукові керівники та модератори – завідувачка   відділу джерелознавства Інституту рукопису НБУВ, кандидат історичних наук Т.В. Коваль, старший науковий співробітник відділу фондів рукописної спадщини Інституту рукопису НБУВ, кандидат історичних наук А.М. Сукало, вчений секретар – старший  науковий співробітник відділу історії академічної науки Інституту архівознавства НБУВ, кандидат філософських наук О.І. Вербіцька). У роботі секції взяли участь науковці та дослідники з Державної служби України, Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства (УНДІАСД), Інституту архівознавства НБУВ, Інституту рукопису НБУВ, Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ), Інституту української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України, Інституту історії НАН України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Центру енциклопедичних видань Центральної наукової бібліотеки Національної академії наук Білорусі імені Я. Коласа, Державного архіву міста Києва, Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, Інституту книгознавства НБУВ, Центрального державного електронного архіву України тощо.

Засідання секції відкрила директорка Інституту архівознавства НБУВ, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, заслужений працівник культури України Лідія Миколаївна Яременко. У привітанні до учасників секції Л.М. Яременко звернула увагу на цінність наочного спілкування в умовах пандемії коронавірусної хвороби; окреслила виклики сьогодення перед наукою України, особливо гуманітаристикою; основні напрями роботи секції та коло питань, запланованих до розгляду, дискусійні дискурси, хронометраж виступів та презентацій тощо.

  На початку засідання було презентоване видання докторки історичних наук, професорки, провідного наукового співробітника відділу фондів рукописної спадщини Інституту рукопису НБУВ Надії Андріївни Шип "Слов'янофільство – духовний  феномен ХІХ століття. Погляд з Києва" (Київ, 2021). Вона розповіла про власне бачення історіософського поняття "слов'янофільство", його значення та різновиди в історичному дискурсі, різновиди трактування, термінологічні відмінності тощо. Була представлена значна історіографія дослідження, багатий ілюстративний матеріал. Під час презентації учасники роботи секції дискутували щодо роз'яснення окремих питань та відмінностей трактування поняття "слов'янофільство" в українській та російській історичній науці, його вплив на національний рух тощо.

  Старший науковий співробітник відділу архівознавства і документознавства Інституту архівознавства НБУВ, кандидат історичних наук Людмила Федорівна Приходько в своєму виступі ознайомила присутніх з деякими теоретичними проблемами формування Національного архівного фонду, а саме необхідності осучаснення поняттєво-термінологічного апарату архівознавства, удосконалення нормативно-правової бази та іншими аспектами.

Дискусійний напрям виступу пані Приходько доповнила завідувачка відділу технологічного забезпечення архівної справи  УНДІАСД, кандидат історичних наук Людмила Валентинівна Дідух, яка у своїй доповіді розповіла про результати прикладного наукового дослідження та основних засад забезпечення доступу до документів державних архівних установ, які містять конфіденційну та персональну інформацію, про організацію роботи з цими документами. Окремо за допомогою онлайн-презентації вона продемонструвала умовно-орієнтовний 5-кроковий алгоритм дій у випадку надходження запиту на доступ до документа, що містить персональні дані.

Представники ЦДАМЛМ України, начальник відділу використання інформації документів та комунікацій Наталія Миколаївна Климович і завідувач сектору просвітньої та виставкової роботи відділу використання інформації документів та комунікацій Ігор Сергійович Резнік ознайомили учасників засідання з історією формування унікальних книжкових колекцій діячів літератури і мистецтва України, які зберігаються в цій архівних установі, розповіли про особливості утримання, обліку, зберігання, описування та доповнення (на прикладі книжкової колекції з особового фонду Юрія Яновського).

Докторантка Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Тетяна Геннадіївна Боряк у своєму виступі розповіла про специфіку виникнення та трансформацію історичного джерела з історії голодомору – усних свідчень учасників трагічних подій в історії України. Докторантка торкнулась низки дискусійних питань щодо описовості даного виду джерел, його перетворення на архівний документ, можливість фальсифікування свідчень тощо.

Інші доповіді учасників секції порушували такі інформаційно насичені та малодосліджені теми, як термінологічне забезпечення кодикологічних досліджень в Україні, питання формування знань про рукописи в системі культурно-історичних епох; виставкові он-лайн проекти як популяризатори документів в електронній формі. Жваву увагу присутніх викликала презентація архівних документів І.П. Крип'якевича, М.В. Левитського,  В.В. Німчука, Л.М. Ревуцького,  І. М. Федорченка, М.А. Шудрі, та інших з фондів Інституту рукопису та Інституту архівознавства НБУВ.

Цікаві та змістовні виступи доповідачів секції пройшли в атмосфері дружньої професійної дискусії.

Т.В. Коваль,

завідувачка відділу джерелознавства

Інституту рукопису НБУВ, кандидат історичних наук,

А.М. Сукало,

старший науковий співробітник відділу фондів рукописної спадщини Інституту рукопису НБУВ, кандидат історичних наук,

О.І. Вербіцька,

старший науковий співробітник відділу історії академічної науки  Інституту архівознавства НБУВ, кандидат філософських наук.

Фотоматеріали: