18 липня 2018 р. свій славний ювілей святкує Ірина Анатоліївна Сергєєва – незмінний завідувач відділу фондів юдаїки Інституту рукопису, Людина з Великої літери, яку знає, поважає і любить, ми це стверджуємо з повною відповідальність, вся Національна бібліотека України імені В.І.Вернадського.

Увесь життєвий шлях Ірини Анатоліївни підводив її до тієї ланки бібліотечної справи зокрема та історії України і такої високоповажної і важливої частини її етносу, якою є українське єврейство, взагалі. Отримавши вищу історичну освіту в Київському університеті імені Т. Г. Шевченка, Ірина спробувала себе в якості археолога в академічному Інституті археології, працювала в Центральній реставраційній лабораторії Головного архівного управління при Раді Міністрів УРСР, була учителем історії в середній школі № 4 м. Києва та викладачем історії в середньому професійно-технічному училищі № 25.

У 28-мирічному віці доля привела її до Центральної наукової бібліотеки, і от уже 32 роки Ірина Анатоліївна є її відданим, чесним, працьовитим і дуже талановитим співробітником.

Почавши свою працю в Бібліотеці з посади старшого бібліотекаря відділу обмінно-резервних фондів вона вже через чотири роки, в 1990 р., стає завідувачем сектору науково-технічного опрацювання фондів цього ж відділу, потім сектор було приєднано до відділу бібліотечних колекцій як сектор сходознавства і, нарешті, в 1992 р. фонди юдаїки потрапили в свою рідну «гавань» – в Інститут рукопису, де сектор став повноправним і повноцінним відділом фондів юдаїки.

Ірину Анатоліївну можна по праву назвати ініціатором відновлення в структурі Бібліотеки одного з найперших її відділів, на необхідності започаткування якого, поряд із рукописним відділом, відділом україніки, загальним, музичним, естампів, картографічним відділами, акцентували академіки-фундатори Національної бібліотеки України В. І. Вернадський, М. П. Василенко та А. Ю. Кримський в 1918 р.

Метою трудової діяльності Ірини Анатоліївни стало відновлення обсягів унікального зібрання єврейських рукописів та друків, яке збиралося впродовж понад 30-ти років.

У 1948–1950 рр. за розпорядженням радянського уряду більша частина єврейських друків та рукописів була вилучена з основних фондів Бібліотеки та до 1990 р. знаходилися у відділі обмінно-резервних фондів, у фонді концентрації. З 1992 р. Ірина безпосередньо працює над виявленням єврейських документів на ідиші та івриті у фондах НБУВ. Не буде перебільшенням сказати, що кожну одиницю зберігання одного з найбільших у світі єврейського фонду вона протримала в своїх руках і стала керівником робіт з відновлення довідково-бібліографічного апарату (каталогів і картотек) на юдаїку, який був практично повністю знищений в 1950–1951 рр. Разом із високопрофесійними колегами по відділу Ірина Анатолівна здійснює наукове та бібліографічне описування рукописів та друків та залучає їх до наукового та суспільного обігу не лише України, але й усього світу.

У 1998 р. під керівництвом директора Інституту рукопису Л. А. Дубровіної захистила дисертацію «Історико-книгознавчий аналіз та археографічний опис єврейських декорованих рукописних пам`яток України ХVІІ – початку ХХ ст.» на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. Ця нова життєва сходинка, вищий суспільний щабель дав Ірині Анатоліївні змогу брати активну участь у підготовці наукових кадрів за напрямом своєї наукової діяльності, рецензувати статті, монографії, каталоги та енциклопедії фахового спрямування, реферати аспірантів і пошукувачів, займатися популяризацією колекційних фондів відділу – виступати зі статтями в періодиці, проводити оглядові та тематичні екскурсії для студентів профільних вузів України, читати спецкурси з єврейської історії та культури в Соломоновому університеті та Києво-Могилянській академії.

Ірина Анатоліївна з честю представляє нашу Бібліотеку в міжнародних проектах, що виконуються спільно з науковими та громадськими організаціями США, Німеччини, Польщі, Ізраїлю і присвячені дослідженням юдаїки та збереженню єврейського надбання як в Україні, так і в інших світових державах. Заслужену пошану приніс Ірині Анатоліївна проект з перезапису матеріалів єврейського фоноархіву на нові електронні носії інформації та їхнього видання, що його виконували разом Бібліотека та Інститут проблем реєстрації інформації НАН України. Вона є одним з керівників, розробників та укладачів антології «Єврейський музичний фольклор» (на сьогодні світ побачили дев’ять компакт-дисків).

Отож за понад 30 років трудової діяльності в Бібліотеці Іриною Анатоліївною зроблено дуже багато. Вона – фахівець найвищого ґатунку, за це її поважає наукова та бібліотечна спільноти.

А от люблять її всі, хто з нею хоч раз спілкувався, за її легку, добру та щедру вдачу. Саме людина з такою аурою змогла створити і підтримувати протягом довгого часу атмосферу великої сім’ї, якою є її відділ. Хто з нас не пив кави з чимось солоденьким за затишним столом відділу фондів юдаїки і не слухав дотепні розповіді Ірини Анатоліївни про все на світі?

Ірино Анатоліївно, ми від щирого серця бажаємо Вам здоров’я, здоров’я і ще раз здоров’я (як відомо, його багато не буває, буває мало), бо все інше у Вас є – Вас люблять, поважають та захоплюються – адже Ви краща!