У рамках Міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація: Стратегічні завдання розвитку наукових бібліотек» 4 жовтня 2017 року в корпусі по вул. Володимирській, 62 відбулося засідання секції «Атрибуція та експертиза рукописної та книжкової спадщини», що об’єднала понад 50 книгознавців, переважно співробітників спеціалізованих відділів рідкісних видань бібліотек.

Заявлена тема була розглянута в різнопланових доповідях, які всебічно розкривали її (теми) проблематику, починаючи від переліку відповідних законодавчих та нормативних документів, визначення випадків, коли проводиться експертиза книжкових пам’яток, рекомендованої структури експертного висновку тощо.

Безперечною перевагою було те, що доповідачі (а це – фахівці високого рівня!) розглядали певні аспекти атрибуції документальних пам’яток на конкретних прикладах із фондів своїх бібліотек. Були заслухані доповіді з атрибуції рукописних книг, зокрема, щодо перспектив розвитку палеографічно-орфографічної атрибуції рукописів, стародруків (у т. ч. атрибуції власницьких записів на них), нотних видань, аркушевих образотворчих документів, контрафактних видань як кінця XVIII ст., так і замаскованих видань (видавничих фальсифікатів) української діаспори.

Окрім цього у виступах доповідачів порушувалися проблеми атрибуції видань початку ХХ ст. за способом поліграфічного виробництва (виготовлених способом літографії чи різними приладами т. зв. малої поліграфії), а також з атрибуції історичних колекцій за провенієнціями.

Всі ці теми викликали зацікавлення учасників засідання, привернули увагу спеціалістів до важливих для експертизи пам’яток моментів.

У роботі секції взяли участь колеги з двох найбільших білоруських бібліотек – Національної бібліотеки Білорусі та Центральної наукової бібліотеки імені Якуба Коласа НАН Білорусі. Їхні доповіді стосувалися дослідження українських стародруків і є конкретним відбиттям білорусько-українських книгознавчих і бібліотекознавчих зв’язків.

Під час засідання увазі дослідників були запропоновані для перегляду як нові видання Інституту рукопису та Інституту книгознавства НБУВ, так і методичні видання, збірники, що можуть допомогти в атрибуції та експертизі національного надбання.

Наостанок учасники засідання мали змогу також ознайомитись з книжковою виставкою стародруків, присвяченою 500-річчю Реформації.