24 грудня в Україні відзначають День  працівників архівних установ.

З-поміж значної кількості вітчизняних архівних інституцій різних рівнів особливою унікальністю вирізняються архівні підрозділи  Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського – Інститут архівознавства та Інститут рукопису – де плідно трудяться кількадесят самовідданих фахівців своєї справи, оберігаючи й примножуючи нетлінні духовні надбання рідного народу.

Шановні друзі! Сердечно вітаємо вас – хранителів таємниць і скарбів минулих поколінь з професійним святом!

Ваша кропітка праця слугує шляхетній меті – зберігати і відкривати суспільству свідчення історії, нагадувати про наше минуле і надавати простір для нових наукових відкриттів.

Творений вашим розумом і подвижницькою працею потужний інформаційний ресурс дає можливість широкому загалу дослідників національної спадщини – вченим, історикам, студентам – поповнювати знання про свій народ і пройдений ним шлях, відчути подих минулого, перейнятися думками і почуттями славетних попередників, відкрити маловідомі сторінки їхнього життя.

Бажаємо усім архівістам цікавих здогадок і несподіваних знахідок! Міцного вам здоров’я, тепла в родинах і задоволення від професійної діяльності!

Довідково

Інститут архівознавства НБУВ є головним архівним підрозділом в системі НАН України з питань розроблення теоретичних і науково-практичних аспектів формування, зберігання, обліку й використання документів Архівного фонду (АФ) НАН України. Тут зберігаються документи, що відтворюють розвиток української науки  впродовж ХХ – початку ХХІ ст., а також особистий внесок багатьох видатних учених НАН України.

Історія Інституту архівознавства НБУВ сягає в далекий 1968 рік, коли відповідно до постанови Президії Академії наук УРСР був утворений Центральний науковий архів Академії наук. Згодом архів був реорганізований у відділ архівних фондів ЦНБ АН УРСР, а 1992 року  отримав статус науково-дослідної установи і сучасну назву – Інститут архівознавства. Нині в Інституті архівознавства функціонують три наукові підрозділи: відділ архівознавства і документознавства, відділ археографії та відділ історії академічної науки.

Унікальний АФ Інституту архівознавства нараховує понад 66,4 тис. архівних справ у складі 438 фондів, з яких 421 фонд особового походження (у т. ч. 3 колекції), 1 колекційний фонд документів з історії НАН України та 17 фондів установ. Хронологічні межі документів, представлених у цих фондах, охоплюють період 1718–2012 рр.

Співробітники Інституту архівознавства активно вводять у науковий обіг і популяризують архівні документи із фондів видатних українських вчених через науково-довідкові видання та електронні виставки на порталі НБУВ.

Інститут рукопису НБУВ створений на базі відділу рукописів у 1992 році та має статус науково-дослідної установи й державного рукописно-архівного сховища, який збирає, зберігає та вводить до наукового і культурного обігу найцінніші рукописні пам'ятки українського народу та колекційні рукописні матеріали й архівні документи за весь час існування писемності, а також особисті фонди видатних діячів української науки і культури.

Головною метою діяльності Інституту рукопису є розвиток досліджень у галузі науково-дослідної, науково-практичної та науково-інформаційної роботи з розроблення проблем всебічного вивчення писемного джерела та основних закономірностей розвитку української писемної культури і світової історико-культурної спадщини.

У фондах Інституту рукопису зберігаються рукописи від найдавніших часів (орієнтовно, від ІІІ тис. до н.е.) до наших днів. Серед раритетів – глиняні клинописні таблички з Месопотамії, папірусні фрагменти євангельських читань ІІІ ст. грецькою мовою, палімпсест євангелія з нижнім грецьким текстом V ст., нотні рукописи та збірка повчань святих отців ХІІ–ХІІІ ст. латиною, перські та арабські рукописи ХІІ–ХІV ст., абіссінські рукописи ХV ст., польські хроніки ХVІ–ХVІІІ ст.; загальновідомі Київські глаголичні листки ІХ ст., кириличні рукописи ХІ–ХІІ ст.; Пересопницьке Євангеліє, на якому президенти України присягають на вірність своєму народові; Києво-Печерський патерик, написаний 1553–1554 рр. та ін.

Рукописний комплекс Інституту складають також архіви наукових установ та різних організацій, зокрема збірка Одеського товариства історії та старожитностей, архів фортеці св. Єлизавети, фонд Всеукраїнського історичного музею ім. Т.Г. Шевченка, збірка Університету св. Володимира, фонд Львівської греко-католицької консисторії, архів Всеукраїнської Академії наук тощо.

Особливу увагу виявляють фахівці Інституту до організації архіву Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, де вже сьогодні впорядковано понад 7 тис. документів.

Документи з української історії та культури зберігаються в численних особових фондах Інституту, серед яких рукописи В.І. Вернадського, Д.І. Багалія, В.Б. Антоновича, М.О. Максимовича, Д.І. Яворницького, М.П. Драгоманова, В.Л. Модзалевського, І.В. Лучицького, В.С. Іконникова, Б.Д. Грінченка, П.О. Куліша, І.С. Нечуя-Левицького, М.П. Старицького, М.М. Коцюбинського, М.В. Гоголя, П.П. Гулака-Артемовського та багатьох ін.

Сьогодні Інститут рукопису нараховує 430 фондів, що складають понад 500 тис. од. зб. рукописів та понад 12 тис. книг підручного фонду. Інформацію про склад фонду ІР НБУВ дослідники отримують через пошуково-довідковий апарат, що складається з системи карткових і друкованих каталогів, інвентарних описів та оглядів, баз даних. Рукописний фонд перебуває у інтенсивному науковому обігу: у спеціальному читальному залі ІР щорічно працює понад 6 тис. фахівців з різних галузей знань, видається понад 70 тис. справ.

Результати археографічних досліджень унікальних архівних та бібліотечних фондів співробітники Інституту оприлюднюють у збірнику наукових праць Рукописна та книжкова спадщина України (Вип. 1–19); численних наукових каталогах, путівниках, монографіях та статтях.

Зі своїми унікальними фондами фахівці підрозділів Інституту (відділів кодикології та кодикографії, джерелознавства, фондів рукописної спадщини, фонду юдаїки) систематично ознайомлюють дослідників через електронні виставки на порталі НБУВ.

Прес-служба НБУВ