Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа». – Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, Київ, 2024.

У дисертації представлено результати дослідження бібліотечної діяльності в контексті цифрових трансформацій галузі та висвітлено особливості представлення бібліотечної видавничої діяльності в інформаційному просторі.

Проаналізовано науковий доробок з теми дисертаційного дослідження. Наголошено на важливості поряд із технологічним напрямком досліджень видавничої діяльності бібліотек гуманітарних бібліотекознавчих розвідок, що зосереджуються на соціокультурних аспектах бібліотечної роботи, комунікації з користувачами, задоволення користувацьких запитів та потреб, формування іміджу бібліотеки у сучасному інформаційному просторі.

Висвітлено комплекс нормативно-правових документів, що регулюють видавничу діяльність бібліотек в умовах сьогодення як джерельну базу дослідження. Доведено, що видавнича діяльність як важливий напрямок роботи бібліотек має достатній рівень правового регулювання. Наголошено, що при цьому значна частина нормативних документів потребують уточнень та удосконалень, відповідно до вимог сьогодення. Охарактеризовано сайти бібліотек та їх наповнення як особливий комплекс джерел, що дозволяє характеризувати систему бібліотечної видавничої діяльності та специфіку її репрезентації у інформаційному просторі. 

На основі проаналізованих за працями провідних бібліотекознавців  методологічних засад визначено комплекс методів і підходів для системного аналізу репрезентації видавничої бібліотечної діяльності. Розроблено та обґрунтовано критерії дослідження ефективності представлення видавничої діяльності бібліотек у інформаційному просторі. Запропоновані критерії дали можливість дослідити роботу бібліотек з різних напрямів. З’ясовано вплив характеристик бібліотечної діяльності, що відповідають розробленим критеріям на репрезентацію видавничої продукції бібліотек через їх вебсайти.

Проаналізовано особливості (інструментарій, тематичні напрямки, ефективність) комунікації бібліотек із користувачами, що стосується представлення бібліотечної інформаційної продукції. Наголошено на важливості роботи віртуальних довідкових служб, чатів, а також доступу до сторінок бібліотек у соціальних мережах, особливо в умовах соціальних катаклізмів, якими для українського суспільства стали спочатку пандемія, а потім – повномасштабна війна. Акцентовано на кореляції між використанням додаткових каналів комунікації і активізацією взаємодії з користувачами бібліотек.

Наголошено на важливості у роботі бібліотек, зокрема видавничій діяльності та популяризації її результатів, їх доступності та, відповідно, соціальній корисності, публікацій з відкритим доступом. Саме публікації відкритого доступу розглядаються як фактор активізації видавничої діяльності на сучасному етапі, нові можливості для співпраці з авторами у вивченні інноваційних методів комунікації та розповсюдження результатів досліджень. Використання відкритих та комерційних видавничих платформ дозволяє публікувати книги і монографії з відкритим вихідним кодом, створювати відкриті версії творів, що знаходяться у суспільному надбанні, а також засновувати внутрішні наукові журнали, що висвітлюють роботи інституційних авторів, включаючи викладачів і студентів.

Досліджено доступність інформації на сайтах бібліотек та їх сторінках у соціальних мережах. Окреслено, що доступність інформації про власну діяльність, перелік послуг та вимог до користування матеріалами бібліотек значно полегшує процес використання бібліотечних ресурсів та послуг.

Прослідковано відмінності у видавничій діяльності аналізованих бібліотек та у представленні ними своєї продукції на сайті та у соціальних мережах. Різниця у номенклатурі, типах видань, їх кількості пов’язана із видовими характеристиками бібліотек і напряму випливає із потреб користувачів та специфіки їх задоволення.

В контексті висвітлення в інформаційному просторі видавничої діяльності бібліотек проаналізовано аспект захисту авторських прав та заходи, до яких вдаються бібліотеки, щоб його забезпечити.

На основі проведеного аналізу розроблено та обґрунтовано авторську модель видавничої діяльності бібліотек та наголошено на ролі у ній діяльності із представлення видавничої продукції бібліотек у інформаційному просторі. Обґрунтовано, що виокремлені елементи моделі дають можливість дослідити особливості представлення видавничої діяльності на кожному етапі підготовки видань. Передбачено, що в процесі індивідуалізованого аналізу видавничої діяльності конкретних бібліотек за певними категоріями, в модель можуть бути внесені певні зміни для адаптації її під актуальні запити. Наголошено на необхідності адаптувати особливості представлення видавничої діяльності до вимог користувачів.

На основі комплексного аналізу сучасних тенденцій у сфері інформації та знань, потреб користувачів та можливостей бібліотек розроблено вектори вдосконалення представлення видавничої діяльності бібліотек, запропоновано дієві заходи для їх реалізації. Обґрунтовано ефективність кожного вектора розвитку та модернізації видавничої діяльності. Акцентовано на варіативності та адаптивності запропонованих векторів, їх зв’язку із практичними потребами і запитами конкретних бібліотек.  Розроблена модель та виокремлені вектори є важливими інструментами для оцінки поточного стану представлення видавничої діяльності бібліотек, визначення пріоритетних напрямків розвитку та розробки стратегій, спрямованих на підвищення ефективності цієї діяльності.

Запропоновано рекомендації щодо підвищення рівня представленості видавничої діяльності та шляхи популяризації продукції.  Обґрунтовано, що впровадження рекомендацій сприятиме бібліотекам у плануванні діяльності із представлення видавничої продукції, ефективному використанні ресурсів, задоволенні потреб користувачів, підвищенні видимості бібліотек та їх продукції і послуг розвитку інформаційного суспільства.

Розроблені критерії та вектори можуть слугувати інструментом діагностики поточного стану видавничої діяльності у бібліотеках та рівня представленості її у соціальних мережах. Аналіз і розробка моделі видавничої діяльності для бібліотек дозволили визначити ключові аспекти, які варто висвітлювати на кожному етапі підготовки видань для підвищення їх видимості. Запропоновано використання наданих рекомендацій для підвищення ефективності представлення видавничої діяльності бібліотек. Висвітлено важливість впровадження сучасних технологій, співпраці з іншими установами та підготовки кваліфікованих кадрів для успішного функціонування видавничої сфери в бібліотеках. Акцентовано, що такий підхід не тільки вдосконалює діяльність бібліотек, але й сприяє загальному розвитку інформаційного суспільства.

Ключові слова: наукова бібліотека, бібліотека ЗВО, національний інформаційний простір, цифровізація, цифрова трансформація, інформаційний центр, інформаційне забезпечення наукових досліджень, інформаційне забезпечення освіти, комунікація, соціальні мережі, видавнича діяльність, електронні видання, електронна бібліотека, вебсайти, покажчики, періодичні видання, інформаційні ресурси,  репозиторії, модель видавничої діяльності,  стратегія розвитку.

Публічний захист дисертації Злигостєва С. І. на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 029 – Інформаційна, бібліотечна та архівна справа відбудеться у  Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського за адресою: м. Київ, Голосіївський пр., 3, к. 344 на засіданні разової спеціалізованої вченої ради ID 6856.

Понеділок, 14 жовтня: 12:00 – 14:30

Онлайн трансляція засідання: https://youtube.com/live/HAX0SGRL0Dk?feature=share

Інформація про склад разової спеціалізованої вченої ради по захисту дисертації Злигостєва С. І. «Представлення бібліотечної видавничої діяльності в інформаційному просторі» на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 029 – Інформаційна, бібліотечна та архівна справа

Голова разової спеціалізованої вченої ради:

Горовий Валерій Микитович, доктор історичних наук, професор, заступник генерального директора НБУВ.

Рецензенти:

Дубас Тетяна Петрівна, кандидат наук із соціальних комунікацій, завідувач відділу синтезу соціокультурних ресурсів Національної юридичної бібліотеки НБУВ;

Коновал Людмила Володимирівна, кандидат наук із соціальних комунікацій, завідувач відділу технологій електронного науково-інформаційного обслуговування Інституту інформаційних технологій НБУВ.

Офіційні опоненти:

Григоревська Олена Вікторівна, доктор наук із соціальних комунікацій, старший науковий співробітник, професор кафедри інформаційних комунікацій Київського столичного університету імені Бориса Грінченка;

Новальська Тетяна Василівна, доктор історичних наук, професор, професор кафедри інформаційних технологій Київського національного університету культури і мистецтв.