1888 народився Кость Буревій, письменник, публіцист, літературний критик, мистецтвознавець, педагог, громадський і політичний діяч; один з найвизначніших майстрів пародії та літературної містифікації. Від 1903 – член Партії соціалістів-революціонерів, професіональний революціонер-підпільник, брав активну участь у революції 1905–1907 та Жовтневій революції 1917. Заарештований 1905. У карельському засланні за допомогою товаришів-студентів підготувався до іспитів за курс гімназії, які склав у Санкт-Петербурзі (1911) і вступив до Вищих комерційних курсів. Був заарештований 1911, 1914 та 1916, відбував заслання у Сибіру, відсидів у 68 тюрмах, захворів на туберкульоз кісток. У грудні 1917 став член ЦК Партії лівих соціалістів-революціонерів; очолював антибільшовицьке поволзьке повстання. 1922 заарештований ВЧК. 1923 відмовився від політичної боротьби в лавах будь-яких російських політичних партій, вступив на шлях поборника відродження української культури, хоча й почав літературну діяльність як російськомовний публіцист 1913 в газеті "Мысль". Брав активну участь в організації в Москві Української театральної студії, в якій викладав історію театру, у створенні видавництва "Село і місто", проведенні виставок творів українських художників (зокрема, М.Бойчука). Вів літературну полеміку з М. Семенком. У праці "Європа чи Росія. Шляхи розвитку сучасної літератури" (М., 1926) виступив опонентом М. Хвильового, але пізніше став його прихильником. Переїхавши до Харкова, показав себе знавцем літератури і мистецтва. Під псевдонімом Едвард Стріха опублікував поему "Зозендропія" (альманах "Авангард", 1930) – шедевр пародійного жанру, спрямований проти "пролетарської" культури та "соцреалізму". Друкувався також в журналах "Нова генерація", "Червоний шлях", "Пролітфронт", альманасі "Літературний ярмарок". Автор гостросатиричних ревю "Опортунія" (1930), "Чотири Чемберлени" (1931), поставлених у "Веселому пролетарі" та "Березолі", статей та монографій з літературно-мистецьких питань, історичної драми "Павло Полуботок". 1934 захистив у Державному інституті театрального мистецтва в Москві кандидатську дисертацію на тему "Драматургія Ромена Роллана". Через посилення репресій в Україні виїхав до Москви, але восени 1934 був заарештований. Страчений разом з групою українських письменників за "організацію підготовки терористичних актів…". У НКВС також загинули спогади Буревія "Мертві петлі: тюремні мемуари (1903–1917)". Родина Буревія 1949 емігрувала до США, де його дочка Оксана Буревій-Яценко видала окремою збіркою частину врятованої спадщини батька.

Підготовано за матеріалом Енциклопедії історії України Інституту історії України НАНУ.