1870 народився Юліан Бачинський, український громадьский і політичний діяч, публіцист. Вищу юридичну освіту здобув в університетах Львова (вступив 1890) і Берліна. 1890–1897 – член Русько-української радикальної партії в Галичині, очолював її соціалістичне крило, підтримував концепцію «молодших» радикалів, визначальною рисою якої було обстоювання самостійності України. Ідею Соборної української держави Бачинський вперше в історії української суспільно-політичної думки виклав у книзі «Україна irrеdenta». За його участі створено Українську соціал-демократичну партію Галичини (1899), якою керував до 1914. Від 1906 перебував у Канаді та США, де написав працю «Українська імміграція в З’єднаних Державах Америки». Під час 1-ї світової війни служив у частинах австрійської армії. 1918 – член Української національної ради ЗУНР у Львові. 1919 уряд УНР призначив Бачинського головою дипломатичної місії у Вашинґтоні. Після невдалих переговорів з офіційними колами США про визнання УНР влітку 1921 приїхав до Відня і склав повноваження керівника дипломатичної місії. Завдяки знайомству з М. Грушевським ідейно підтримував соціал-демократів. Друкував статті в «Українському голосі» (Берлін) і «Раді» (Львів). Восени 1923 виїхав до Берліна, співпрацював з редакцією газети «Український прапор», де в полемічних статтях обстоював ідею соборності України. Написав брошуру «Большевизм і західно-українська справа» (Берлін, 1926), яка засвідчила його політичну орієнтацію на радянську Україну. 1930 спробував виїхати до радянської України, однак на кордоні був заарештований польським загоном. Рік відсидів у львівській в’язниці. Після звільнення оселився у Празі, працював редактором журналу «Вільна трибуна». 28 листопада 1933 прибув до Харкова. Одразу ж влаштувався на роботу та ввійшов до складу редколегії Української Радянської Енциклопедії, уклав договір з видавництвом «Український робітник» про видання публіцистичної книги «16 років Радянської України». Однак 6 листопада 1934 його заарештували й через тиждень спецконвоєм відправили до Києва, де пред’явили звинувачення у контрреволюційній терористичній діяльності проти радянської влади. 28 березня 1935 засуджений до 10-ти років позбавлення волі. Реабілітований посмертно 19 жовтня 1957. Бачинський – автор перекладу праці Ф. Енгельса і П. Лафарга «Соціалізм утопічний і науковий», низки віршів зарубіжних авторів. Свої художні твори друкував у «Будучності». М. Павлик видав листи Бачинського «Моя переписка з Михайлом Драгомановим».