996 відбулося освячення Десятинної церкви в Києві, першого кам’яного храму на Русі. За «Літописом Руським» (видавництво "Дніпро", Київ, 1990), освятили храм саме 12 травня 996 року. Десятинна церква (церква Успіння Пресвятої Богородиці) зведена протягом 989–996 років. Вона вважається першою кам’яною церквою Київської Русі. Для її побудови й утримання київський князь Володимир Великий виділив десяту частину своїх прибутків, звідки й походить поширена назва храму. До появи Софіївського собору Десятинна церква виконувала функції кафедрального храму. При церкві відкрили першу на Русі школу. Повторно освячена в 1039-му за Ярослава Мудрого. У Десятинній церкві були поховані князь Володимир та його дружина Анна, сюди ж перенесено з Вишгорода прах княгині Ольги. У роки правління Ярослава Мудрого тут також поховали посмертно охрещених братів Володимира – Ярополка й Олега. Церква постраждала від пожежі на початку 11 століття, а на початку 12-го – від землетрусу. У 1169-му пограбована Андрієм Боголюбським, у 1203-му – Рюриком Ростиславовичем. Зруйнована під час монгольської навали 1240-го. Відновлення церкви приписували митрополиту Петру Могилі, який в середині 18 століття нібито влаштував невеличку церкву у південно-західному куті руїн. Насправді він лише законсервував залишки давнього храму, замінивши дерев’яну стіну, що закривала тильний отвір, на цегляну. Нову кам’яну церкву збудували в 1828–1842 роках. За радянської влади рішенням ВУЦВК від 19 серпня 1929 її закрито та передано Інспектурі з охорони мистецтва і старовини. Богослужіння припинено 2 жовтня 1929-го. Згідно з постановою Політбюро ЦК КП(б)У від 26 березня 1936 церкву розібрано, цеглу використано для будівництва Музею історії України. Пізніше фундаменти церкви законсервували. З 2005-го тут ведуться дослідження і продовжуються дискусії щодо можливої відбудови храму.