1907 заснування Українського наукового товариства в Києві з ініціативи професора Михайла Грушевського за зразком Наукового Товариства імені Шевченка у Львові з метою організації наукової праці й її популяризації українською мовою. Також серед засновників були: В. Антонович, П. Житецький, В. Науменко. Товариство мало історичну, філологічну, природничо-технічну; медичну і статистичну комісії. У Товаристві співпрацювали всі українські вчені з Наддніпрянщини і деякі з Галичини. Товариство видавало: «Записки Українського Наукового Товариства» (1908–1918, 18 томів; редактор М. Грушевський, В. Перетц, М. Василенко), в яких з третього тому з'являлися тільки праці історичної і філологічної секцій. Під час Першої світової війни видання "ЗУНТК" перенесено до Москви. Через цензурні утиски змінено назву. «Збірник» з працями інших секцій і статистичної комісії; тримісячний журнал «Україна» 1914 і 1917 років (1915 і 1916 вийшло 2 томи в Москві під назвою «Український Науковий збірник»). У виданнях вміщували свої статті В. Антонович, М. Біляшівський, М. Василенко, М. Возняк, Б. Грінченко, І. Каманін, О. Левицький, В. Модзалевський, І. Огієнко, В. Перетц, І. Франко, В. Щербаківський та ін. вчені. Публікувалися розвідки й матеріали з різних періодів історії України, етнографії, фольклористики, історії суспільно-політичної думки, мистецтва, лінгвістики, статистики. 1924–1930 підзаголовок "ЗУНТК" друкувався на титулі кількох видання Історичної секції ВУАН за редакцією М. Грушевського. УНТ перебувало в опозиції до АН України, яка підміняла діяльність товариства і, що особливо суперечило формам роботи УНТ, переходила на жорстку вертикаль в управлінні роботою, позаяк УНТ було самоврядним і включало низку таких самих самоврядних об'єднань (наприклад, Орнітологічне товариство імені К. Кесслера). З 1921 УНТ увійшло до складу Української АН і його секції стали секціями відповідних відділів Всеукраїнської академії наук.