1865 народився Михайло Туган-Барановський, видатний економіст, академік, один із чільних засновників УАН (1918); міністр фінансів Української Центральної Ради (серпень–листопад 1917), публіцист, громадськтй діяч. Всесвітнє визнання здобув за внесок у теорію кон’юнктурних коливань, монетарну теорію, критичний аналіз економічної теорії марксизму, історію і теорію кооперації. Відомими є його праці з проблем розподілу, історії господарства Росії, історії економічних учень, історії і теорії соціалізму, філософії, екон. соціології та ін. Навчався у Харківському та Московському університетах. Викладав у Петербурзькому університеті, політехнічному та комерційному інститутах Санкт-Петербурга. 1901 висланий "за неблагонадійність" на Полтавщину, де як земський гласний прилучився до українського культурного руху. 1917 обіймав посаду генерального секретаря фінансів у Генеральному секретаріаті Української Центральної Ради. 1918 виступив одним з ініціаторів і фундаторів УАН, очолив її соціально-економічне відділення та Інститут економічної кон’юнктури; з його ініціативи було створено демографічний та кооперативний інститути. Очолив також Українське наукове товариство економістів, Центральний кооперативний український комітет, став деканом юридичного факультету заснованого за його участю Українського державного університету. Редагував журнал "Українська кооперація", багато друкувався в ньому та в ін. періодичних виданнях. Туган-Барановський став першим у Східній Європі вченим-економістом, теорії якого визнали зарубіжні вчені різних шкіл і напрямків. Його наукова спадщина становить близько 140 праць, які охоплюють майже всі ділянки економічної науки. Найбільше значення має його теорія кон'юнктурних економічних циклів, періодичних криз, вивченню яких він присвятив низку праць, що з'явилися також і в перекладах німецькою та французькою мовами й здобули йому світове ім'я. На основі його концепції кон'юнктурних циклів у Франції діяв постійний комітет для передбачення промислових криз. Вчений був автором численних праць з теорії вартості, які базуються на критиці трудових теорій Давида Рікардо і Карла Маркса та теорії граничної корисності австрійської економічної школи. Туган-Барановський багато уваги присвятив історії господарського розвитку, вивченню й пропаганді кооперативних засад господарської діяльності, завдяки чому увійшов до числа найвидатніших теоретиків кооперативного руху у Східній Європі. Іменем вченого названо Донецький національний університет економіки та торгівлі. Біля його будівлі відкрито пам'ятник видатному науковцю-економісту. Громадською Академією економічних наук України засновано присудження медалі імені М. І. Туган-Барановського.