1882 народилася Олександра Екстер, художниця, театральний декоратор, педагог, яскрава представниця європейського кубізму та футуризму. Навчалася у Київському художньому училищі, приватно у С. Світославського, академії Ґранд-Шом’єр у Парижі (1908; майстерня К. Дельваля). У будинку свого чоловіка в Києві відкрила художню майстерню, де у різні роки бували А. Ахматова, І. Еренбурґ, В. Шкловський, М. Гумільов, Д. Бурлюк, Б. Лівшиць та ін. 1908 у Парижі познайомилася з П. Пікассо, Ґ. Аполлінером. 1908 експонувала власні полотна у Києві на виставці журналу "В мире искусств", а також на авангардній виставці "Звено" з братами Бурлюками, Н. Гончаровою, М. Ларіоновим. Учасниця авангардного об’єднання художників Росії "Бубновий валет" (1910), "Спілка молоді"; а також модерністських виставок у Франції, Італії. 1914 спільно з О. Богомазовим організувала виставку "лівих" київських художників "Кільце". 1915 експонувала свої твори на виставках "Трамвай В" у Санкт-Петербурзі. Як член-засновник Київського кустарного товариства сприяла відродженню народних промислів у с. Вербівка (Кам’янського району Черкаської області) та с. Скопці (нині с. Веселинівка Баришівського району Київської області). Заснувала київську школу кубофутуристичної та конструктивістичної сценографії. Працювала над оформленням балетних постановок київської студії Б. Ніжинської. Створила майстерню декоративного мистецтва. Організаторка 1-го Всеукраїнського з’їзду діячів культури за гетьмана П. Скоропадського (1918). Виступала на відкритті виставки декоративних робіт Є. Прибильської та народної художниці Г. Собачко-Шостак (1918). Викладала у власній студії декоративного мистецтва у Києві (1918–1919), Одесі (1919–1920), а також у ВДХУТЕМАСі (Москва, 1921–1922). Серед її учнів і послідовників – А. Петрицький, В. Меллер, О. Хвостенко-Хвостов. Творчість Екстер пов’язана з кубізмом, конструктивізмом, пуризмом. Створила кубофутуристичний варіант абстрактного живопису. Була дизайнером книг, одягу, працювала у кіно з режисером Я. Протазановим. 1916–1921 – головний художник Московського камерного театру О. Таїрова (вистави "Саломея" О. Вайльда, 1917; "Ромео і Джульєтта" В. Шекспіра, 1921). Від 1924 – у Парижі, де викладала в Академії сучасного мистецтва Ф. Леже. Учасниця виставки "Український живопис 17–20 ст." (Київ, 1929). У 1930–1940-х роках створювала декоративне панно, рукописні книги, виставлялася у країнах Європи та США.

Підготовано за матеріалом Енциклопедії сучасної України Інституту енциклопедичних досліджень НАНУ.