1901 народився Микола Гришко, генетик, ботанiк, селекціонер, академік НАНУ (1939), фундатор Національного ботанічного саду. Доктор сільсько-господарських наук (1936), професор (1937). Закiнчив Полтавський (1925) та Київський (1926) сільсько-господарські iнститути. Доцент Сумського інституту буряківництва (1930) та Чернiгівського інституту технічних культур (1931), який 1932 був переведений у м. Глухів Сумської області і реорганізований спочатку в Інститут прядильних культур, а згодом у Глухівський сільсько-господарський інститут (1937–1939 – завідувач кафедри генетики, селекції і насінництва); водночас 1932–1939 – один з організаторів та завідувач вiддiлу генетики i селекцiї Інституті луб’яних культур НАНУ. 1939–1944 – директор Інституту ботаніки АН УРСР; від 1944 – засновник і 1-й директор, від 1959 – науковий співробітник Національного ботанічного саду НАНУ, якому 1991 присвоєно його ім’я; водночас від 1939 – професор кафедри генетики Київського сільсько-господарського інституту, 1944–1948 – завідувач кафедри селекції і генетики рослин Київського університету. 1940–1944 – голова Відділу біологічних наук, 1945–1948 – голова Відділу сільсько-господарських наук АН УРСР. Наукові дослідження присвячені питанням генетики, селекції, акліматизації та інтродукції рослин. Описав культурну флору Пн. Лiсостепу. Досліджував бiологiю конопель, зокрема статевий диморфiзм i дiагностику статi, можливостi регулювання статі, карiологiю, генетику та питання еволюцiї статi, полiморфiзм та природу однодомностi, можливiсть подолання дводомностi та роздiльної статевостi конопель. Пiд керівництвом Гришка розроблено науковий проект Ботанічного саду; обґрунтовано ботанічно-географічні принципи закладення його колекцій, які згодом за чисельністю досягли рівня найбільших європейських ботанічних садів; зроблено значний внесок у розвиток селекції та акліматизації різноманітних рослин. Був головою Українського відділу Всесоюзного сільсько-господарського товариства (1940–1948). Був нагороджений Державними відзнаками СРСР.

Підготовано за матеріалом Сучасної енциклопедії України Інституту енциклопедичних досліджень НАНУ.