1868 у Львові відбулися перші загальні збори товариства "Просвіта" – координаційного центру просвітницького руху в західноукраїнських землях. На них були присутні 65 осіб. Збори обрали керівний орган товариства – Виділ (з 1891 – Головний виділ). Заснування організації стало можливим після прийняття 1867 в Австро-Угорщині "Закону про товариства", що унормував процедуру створення та визначив правові засади діяльності громадських інституцій. "Просвіта" заснована представниками народовської течії в січні 1868 у Львові. Написання проекту статуту товариства взяв на себе конституюючий комітет. Його головою став А. Вахнянин, членами – О. Борковський, М. Коссак, Ом. Огоновський, О. Партицький, Ю. Романчук, А. Січинський, К. Сушкевич. Статут зареєстрований МВС Австрійської імперії 2 вересня 1868. Просвіта була першою організацією, що діяла на національних принципах в українських землях. "Просвіта" поширила діяльність на всі українські землі (найпотужніші мережі – у Галичині, на Буковині, Поділлі, Київщині, Волині, у Закарпатській Україні). У підросійській Україні "Просвіти", утворені 1905–1907 в губернських містах, координували роботу осередків, що з 1917 діяли за власними статутами. "Просвіта" почала з науково-освітньої діяльності, переймаючи цю царину у Галицько-руської матиці. "Просвіта" заснувала власну наукову бібліотеку з читальнею (1869) та видання "Читанки для сільських людей" під назвою "Зоря" (тираж 2 тис. прим.). При товаристві працювали спеціально створені термінологічна та з підготовки підручників комісії. Товариство відкривало бібліотеки, друкарні, книгарні, народні театри, кінотеатри, музеї, здійснювало постановку спектаклів на українську тематику, відзначення ювілеїв відомих українських діячів, визначних подій національного значення, організацію публічних читань, упорядкування українських шкіл. Парламентські представництва за участю членів "Просвіти" в 1860–1880-х роках відстоювали надання дотацій на видавництво, забезпечення окремих видів економічної діяльності, навчання українською мовою, відкриття українських гімназій, семінарій, заснування кафедри української історії у Львівському університеті, згодом – українського університету у Львові. У 1880–1890-х роках діячі "Просвіти" активізували парламентську діяльність, участь у маніфестаціях, національних святах, вічах, стали засновниками перших політичних партій. 1909 з нагоди 40-ліття товариства було проведено 1-й Всеукраїнський просвітньо-економічний конгрес.