День пам'яті жертв Голодомору в Україні

Дата події: 
23-11-1998

1998 день пам’яті жертв Голодомору в Україні. В СРСР діяла заборона на пам'ять про жертв Голодомору. Але ще з вересня 1933 в світі всі, хто мав співчуття до українців і засуджував дії радянської влади, вшановував пам'ять жертв Голодомору. Так 11 вересня 1933 в Берліні проходив День скорботи за мільйонами померлих від голоду українців та поминальна панахида на заклик-звернення Адміністратора і Апостольського візитатора для українських емігрантів у Німеччині отця Петра Вергуна. А 13 вересня – єпископ УГКЦ Канади Василь Ладика виголосив пасторське слово до українців, які проживали в Канаді. 29 жовтня 1933 у Львові, в Соборі Св. Юра, відбулася літургія за мільйонами вбитих українців, на якій були присутні представники Громадського комітету порятунку України, створеного Митрополитом Андреєм Шептицьким. Богослужіння провели у всіх церквах Галицької Церковної провінції. Наступні широковідомі публічні скорботні заходи, що організовували українці в еміграції, відбулись в США майже через 20 років після геноциду. 11 вересня 1951 в Нью-Йорку пройшов мітинг на вшанування пам’яті жертв Великого Голоду 1932–1933 року за участі мера міста Вінсента Імпелліттері та професора Йєльського Університету Рафаеля Лемкіна – автора юридичного терміну "геноцид", який дії СРСР проти українців назвав "класичним прикладом геноциду". 21 вересня 1953 на марші українців США Рафаель Лемкін виголосив відому промову "Радянський геноцид в Україні", в якій виклав власну концепцію геноциду українців. До 40-х роковин Голодомору, 23 вересня 1973, нью-йоркський відділ Українського Конгресового Комітету Америки організував велику демонстрацію в пам'ять жертв Голодомору в Україні в 1932–1933 роках. 1983 в Канаді були встановлені перші в світі пам’ятники жертвам Голодомору: "Розірване кільце життя" в Едмонтоні та пам’ятний знак з присвятою: "У пам'яті про понад 7 мільйонів жертв голоду-геноциду 1932–1933 років в радянській Україні, сталінського злочину проти людства" в місті Уінсор. 1990-ті роки в Україні ознаменувалися розгортанням широкої дослідної, пошукової, наукової, освітньої, культурної роботи, спрямованої на відновлення пам’яті про мільйони жертв Голодомору. З проголошенням незалежності у 1991 до справи з вшанування пам`яті жертв злочину та відновлення історичної правди долучилася і держава. В 1993 Президент Л. Кравчук підписав Указ "Про заходи у зв’язку з 60-ми роковинами голодомору в Україні". Тоді ж було урочисто відкрито пам`ятний знак "Жертвам Голодомору 1932–1933 року" на Михайлівській площі у Києві, який довгий час, до появи Меморіалу жертв Голодомору, виконував функції місця вшанування пам’яті жертв геноциду. В 1998 Указом Президента України Л. Кучми було встановлено щорічний національний пам’ятний День пам'яті жертв голодоморів та визначено вшановувати його у четверту суботу листопада. 24 вересня 2003 на 58-й сесії Генеральної асамблеї ООН в зв’язку 70-ми роковинами Голодомору 1932–1933 років в Україні відбулося обговорення питання оцінки штучно організованого радянською владою голоду та вшанування пам'ять жертв злочинних дій. А 7 листопада 2003 Генеральна Асамблея ухвалила "Спільну заяву з нагоди 70-ї річниці Голодомору – Великого голоду 1932–1933 років в Україні", в тексті якої зазначено: "Голодомор – Великий голод 1932–1933 років в Україні – забрав життя від 7 до 10 мільйонів ні в чому не винних людей та став національною трагедією для українського народу". Традиційно, в четверту суботу листопада, о 16:00 жертв Голодомору вшановують хвилиною мовчання та запаленням свічок на центральних площах міста, біля пам’ятників жертвам Голодомору, в храмах та в Залі пам’яті Національного музею "Меморіал жертв Голодомору" у Києві. Традицію запалювати свічки у вікні своїх будинків, так звану акцію "Свічка у вікні", у 2003 запропонував дослідник Голодомору Джеймс Мейс.

Підготовано за матеріалом Національного музею "Меморіал жертв Голодомору".