1858 народилася Марія Башкирцева, художниця (жанровий живопис), мемуаристка; одна з найвідоміших живописців Франції 2-ї половини 19 ст. Народилася у с. Гавронці на Полтавщині. Хворіла на туберкульоз. 1870 родина виїхала за кордон. Навчалася живопису в паризькій Академії Жульєна. 1879 на конкурсі творчих робіт удостоєна золотої медалі. Писала під впливом творчості живописця Ж. Бастьєн-Лепажа. В Україні Башкрицева перебувала в липні 1876, травні 1881 та останній раз у жовтні 1882, де малювала селян і городян. Відомі роботи: "В студії Жульєна", "Портрет молодої жінки" (обидві 1881), "За книгою" (80-ті роки), "Молода жінка з букетом бузку" (1881), "Жан і Жак" (1883), "Дощова парасолька" (1883), триптих "Три посмішки", (1883), "Осінь" (1883), "Одна" (1883), "Мітинг" (1884), також серія автопортретів. Загалом створила понад 150 полотен, вона стала однією з перших жінок-художниць, чиї роботи потрапили до колекції Лувру. Її творчість високо цінували Анатоль Франс та Еміль Золя. У 1908 близько 150 полотен і малюнків мати Башкирцевої подарувала Російському музею Олександра ІІІ (Санкт-Петербург). Більша частина картин була знищена під час Другої світової війни. Нині деякі її твори зберігаються в музеях Франції, Голландії, США, України (музеї Харкова, Дніпра та Сум), Росії. Протягом 1873–1884 писала «Щоденник» французькою мовою. Опублікований через три роки після смерті Башкирцевої. Твір став бестселером того часу – рукопис перекладали всіма європейськими мовами і навіть надрукували у США, рецензії писали багато видатних особистостей кінця 19 ст. Серед них Прем’єр-міністр Великої Британії Вільям Гладстон, Лев Толстой, Гі де Мопассан та багато інших. Поціновувачами щоденника були Велимир Хлєбников і Марина Цвєтаєва. Остання присвятила художниці вірш "Зустріч". Тільки через 100 років стало відомо, що щоденник сфальсифікований. Оригінальні рукописи знайшла у 80-і роки 20 ст. професор університету міста Ренн Колетт Коньє. Оригінальний щоденник складаться з 84 блокнотів і 22 зошитів. Його віднайдено в Російській національній бібліотеці (за ін. даними у Національній бібліотеці Франції). Вивчивши щоденники, К. Коньє зробила висновок, що в рукопис, крім стилістичних, внесені ще й значні змістовні правки. У 1984 К. Коньє опублікувала книгу “Марія Башкірцева. Портрет без ретуші”. В 2012 опубліковано Щоденник Башкирцевої англійською у двох частинах – "I Am the Most Interesting Book of All" та – "Lust for Glory". Український літературознавець М. Слабошпицький видав роман "Марія Башкирцева", перекладений російською та французькою мовами.