1942 народилася Лариса Масенко, мовознавець, фахівець у галузі соціолінгвістики, історії української літературної мови, стилістики, ономастики; доктор філологічних наук, професор кафедри української мови Національного університету "Києво-Могилянська академія", провідний науковий співробітник Інституту української мови НАН України. У 1959–1964  навчалася в Київському державному університеті ім. Т. Шевченка на факультеті філології (українська мова і література), закінчила аспірантуру в інституті мовознавства АН УРСР і в 1972 захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук "Гідронімія басейну Південного Бугу" .Свою професійну діяльність починала у 1964 в інституті мовознавства АН УРСР  з посади старшого лаборанта і до старшого наукового співробітника. З 1996 – доцент кафедри сучасної української мови Київського національного університета ім. Т. Шевченка. З 2001 і дотепер  працює у Національному університеті "Києво-Могилянська академія", спочатку завідувачем кафедри української мови, а з 2010 професором цієї ж кафедри. Докторський ступінь отримала в 2005,  дисертація за темою "Українська мова в соціолінгвістичному аспекті". Досліджує специфіку радянської мовної політики в Україні та її наслідки, зокрема практику втручання партійних органів СРСР у внутрішній розвиток української мови. На підставі численних документів показала, що це втручання було спрямоване на штучне зближення української мови з російською й мало на меті подальшу ліквідацію української мови як незалежного мовного утворення. У її працях започатковано соціолінгвістичне обстеження Києва. Зокрема, у праці "Мовна ситуація Києва: день сьогоднішній та прийдешній" визначено демографічну й комунікативну потужність української та російської мов у різних сферах міського життя, досліджено ставлення киян до обох мов і ступінь конфліктності міжмовних стосунків. Співукладач "Словника гідронімів України" (1979) та "Етимологічного словника літописних географічних назв Південної Русі" (1985). Має публікації з історії української літературної мови, поетики та мови класиків української літератури (Тарас Шевченко, Леся Українка, Григір Тютюнник) та сучасних письменників (Іван Драч, Валерій Шевчук, Оксана Забужко, Юрій Андрухович). У цих працях поєднує мовознавчий аналіз із літературознавчим, розкриває образний потенціал слова, проникаючи в глибинну структуру художнього тексту. Упорядник і авторка вступних статей до видань спадщини видатних українських мовознавців (Павло Житецький, Юрій Шевельов). Лариса Масенко – член Всеукраїнського товариства "Просвіта", а також член Товариства української мови Київського національного університету ім. Т. Шевченка, член комісії з соціолінгвістики Міжнародного комітету славістів. Автор понад 200 наукових праць. Створила свою школу соціолінгвістики. Одна з послідовниць та учениця Лариси Масенко – Надія Трач, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови НаУКМА.  Лауреат премій: Всеукраїнської премії імені Бориса Грінченка (2005),  премії імені Олекси Гірника (2009), імені Василя Стуса (2010), Петра Могили (2010) та Дмитра Нитченка (2017).