1860 народився Микола Самокиш, український художник-баталіст, майстер анімалістичного жанру, академік живопису (1890), педагог, громадський діяч. Дійсний член Петербурзької академії мистецтв (1913). Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1937). Навчався в Петербурзькій академії мистецтв у Б. Віллевальде, П. Чистякова і В. Якобі (1879–1885) та в Парижі в Е. Детайля (1886–1889). Із 1894 викладав у Рисувальній школі Товариства заохоченння мистецтв, 1910–1918 – у Петербурзькій академії мистецтв (керівник майстерні батального живопису, із 1912 – професор). Із 1918 жив у Євпаторії, із 1922 – у Сімферополі, де заснував власну художню студію, на базі якої 1937 було створено Кримське художнє училище. 1938–1941 – професор Харківського художнього інституту. Працював у галузі батального, історичного та анімалістичного жанрів, станкової графіки, книжкової та журнальної ілюстрації, монументального живопису. Під час Першої світової війни разом з учнями майстерні батального живопису виїздив на художню практику на фронт, що є унікальним випадком в історії світового мистецтва. Результатом поїздки стали близько 400 творів Самокиша та його учнів, численні фото, які експонувалися 1916. Самокишу належать перші й найбільш досконалі в українському мистейтві зразки анімалістичного жанру (картини "Табун на водопої", 1889; "Материнство", 1911). У 1890-х –1900-х роках проілюстрував низку воєнно-історичних видань (зокрема, книгу М. Кутепова "Великокняже, царське та імператорське полювання на Русі", 1892–1911), а також твори М. Гоголя, Л. Толстого, О. Пушкіна, Марка Вовчка, І. Нечуя-Левицького. Збирав матеріали з історії та етнографії України. Разом із художником С. Васильківським створив альбоми "З української старовини" (1900) та "Мотиви українського орнаменту" (1912). Автор великого циклу історично достовірних творів, присвячених Запорозькій Січі ("Козак на коні", 1889; "Запорожці біля корчми", 1917; "Похід запорожців на Крим", 1934) та національно-визвольній боротьбі українського народу в 17 ст. ("В’їзд Богдана Хмельницького в Київ у 1648 р.", 1929; "Селянська війна 1648 року", "Битва під Жовтими Водами в 1648 р.", "Абордаж турецької галери запорожцями" (обидві – 1930); "Бій Івана Богуна з Чернецьким під Монастирищем в 1653 р.", 1931; "Бій Максима Кривоноса з Ієремією Вишневецьким", 1934); композицій на теми громадянської війни 1918–1922 ("Атака: Боротьба за прапор", 1929; "Кулеметна тачанка", 1930; "М. Щорс у бою під Черніговом", 1938); картини "Голод у Криму в 1921–1922 рр." (1923); діорами "Перехід Червоної армії через Сиваш" (1935). Серед учнів Самокиша – М. Авілов, Г. Савицький, П. Котов, П. Покаржевський, К. Трохименко.

Підготовано за матеріалом Енциклопедії історії України Інституту історії України НАНУ.