1944 у Києві відкрито оновлений Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків. Після звільнення Києва від нацистської окупації музейний палац потребував ремонту, експозиційні фонди – відновлення. Гітлерівцями пограбовано понад 25 тис. пам'яток (переважно гравюр). Найцінніша частка збірок музею була евакуйована до Уфи (Башкортостан, РФ) ще 1941. Лише 1998 музей повністю поновив свою діяльність, відкривши зали західноєвропейського мистецтва після тривалого капітального ремонту-реставрації з відновленням інтер'єрів і врахуванням первісного задуму його засновників та повної реекспозиції. Розміщується в спорудженому в 1887–1895 будинку, зали якого було оформлено подружжям Ханенків в архітектурних стилях різних історичних епох. Колекція музею бере свій початок із приватного зібрання подружжя Ханенків. До його складу входило бл. 1200 пам'яток – переважно твори західноєвропейського мистецтва, близько 700 пам'яток Близького і Далекого Сходу, цінні зразки російських ікон й українського ужиткового мистецтва, понад 300 виробів із золота і срібла (переважно великокняжого й візантійського) та ін. 1919 музей націоналізовано. 1921 передано у відання ВУАН і дано назву "Музей мистецтв імені Б.І. та В.М. Ханенків". З 1936 існував як самостійний заклад – Київський музей західного та східного мистецтва. З 1999 має сучасну назву, повернуто ім'я Ханенків. Нині музей володіє найзначнішим в Україні зібранням – понад 25 тис. творів мистецтва країн Західної Європи, Америки, Близького і Далекого Сходу від 3 тис. до н. е. до сучасності, серед яких чимало унікальних пам'яток світового значення: скульптурні твори Стародавніх Єгипту, Греції й Риму, візантійські енкаустичні ікони 6–7 ст., картини Д.-Р. Веласкеса, Х. де Сурбарана, П.-П. Рубенса, Ф. Гальса, Дж. Белліні, Ж.-Л. Давида, колекції китайських сувоїв 15–20 ст., іранської й арабської мініатюри 13–17 ст., японської ксилографії 18–19 ст. та ін.

Підготовано за матеріалом Енциклопедії історії України Інституту історії України НАНУ.