1769 народився Іван Котляревський, український письменник, поет, драматург, засновник нової української літератури, театральний та громадський діяч. Брав участь у російсько-турецькій війні 1806–1812. Від 1810 – куратор Будинку виховання дітей бідних дворян. Під час Війни 1812 сформував 5-й козацький полк, отримав чин майора. Був одним з організаторів Полтавського професійного театру, а 1819–1921 – його художнім керівником. 1819 для Полтавського театру написав п'єси "Наталка Полтавка" і "Москаль-чарівник", які поклали початок нової української драматургії. Літературну діяльність розпочав близько 1794 переробкою в бурлескному стилі "Енеїди" Публія Вергілія Марона. 1798 в Санкт-Петербурзі без його відома були надруковані перші 3 ч. його "Енеїди". 1809 опублікував виправлену і доповнену 4-ю частиною "Виргилієву Энеиду, на малоросійській язык переложенную И.Котляревским" (повністю вийшла 1842 в Харкові). "Енеїда" стала першим твором нової української літератури, що був написаний народною мовою. Зображення життя українців у широкому контексті їхньої мови, історії, звичаїв, традицій і побуту принесло авторові й поемі великий успіх серед сучасників, викликало багато наслідувань і привело до того, що українська народна мова остаточно витіснила з літературного вжитку стару книжну мову. 1990 засновано премію в галузі драматургії і театрального мистецтва імені І. Котляревського. Про І. Котляревського знято фільм "Іван Котляревський" (1967). За мотивами поеми "Енеїда" створено мультфільми "Пригоди козака Енея" (1969) та "Енеїда" (1991). За п’єсами "Наталка Полтавка" та "Москаль-чарівник" зняті однойменні кінематографічні стрічки (1911, 1936, 1978).