1904 народився Степан Ленкавський, український політичний діяч, публіцист, ідеолог Організації українських націоналістів, учасник визвольних змагань 1940–1950 рр. Поділяв погляди М. Міхновського та Д. Донцова. Учасник 1-го Конгресу ОУН у Відні (1929). Відтоді – ідеологічний референт Крайової екзекутиви ОУН на західноукраїнських землях. Автор "Декалогу" ("Десять заповідей українського націоналіста", 1929), у якому виклав основні морально-етичні засади учасника національно-визвольних змагань. Після загибелі Степана Бандери очолював провід ОУН на еміграції у ФРН (1959–1968), згодом керував відділом пропаганди і редагував газету "Шлях перемоги". Один з ініціаторів і співтворців Акта відновлення Української Держави від 30 червня 1941. В Івано-Франківську встановлено меморіальну дошку С. Ленкавському, його ім’ям названо вулицю, видано 2-томну збірку творів "Український націоналізм" (2002).