1681 народився Феофан Прокопович, український теолог, архієпископ, письменник і публіцист, поет, філософ, математик, ректор Києво-Могилянської академії, державний діяч. Прокопович обійшов пішки всю Європу. Відвідував університети в Лейпцигу, Халле, Єні. У 1701 році в Римі поступив в єзуїтську колегію св. Афанасія, засновану для греків і слов'ян. У Римі користувався ватиканською бібліотекою, крім богословських наук вивчав твори древніх латинських та грецьких філософів, істориків, пам'ятки старого й нового Риму, знайомився з творами великих гуманістів Т. Кампанелли, Г. Галілея, Дж. Бруно, М. Коперника. У 1704 році повернувся до Києва та став викладати в Києво-Могилянській академії. В 1979 р. в Києві вийшов тритомник лекцій з риторики, логіки, фізики, математики й етики, які читав Ф. Прокопович у Києво-Могилянській Академії в 1705 – 1709 рр. Курс теології Ф. Прокоповича опубліковано латинською в Кеніґсберзі в 70-тих роках 18 ст. в трьох томах, і тоді ж у Лейпцигу в шести томах. Філософські погляди Прокоповича базувалися на об'єктивному ідеалізмі. Виступав проти антропоморфізму в розумінні Бога.