1863 народилася Марія Загірня (Грінченко), українська письменниця, перекладачка, просвітянка. Авторка віршів, збірок оповідань, повісті "В шахтах"; науково-популярних брошур; спогадів про І. Нечуйя-Левицького, В. Самійленка; численних перекладів Г. Ібсена, М. Метерлінка, Г. Зудермана, К. Гольдоні та ін. Допомагала чоловікові Б. Грінченку у видавничій і фольклорній роботі, впорядкувала колекції гравюр і документів, бібліотеку Музею українських старожитностей В. Тарновського. Брала участь в укладанні "Словаря української мови". 1906 р. працювала в газеті "Громадська думка"; секретарем журналу "Нова Громада". Одна із засновників товариства "Просвіта", розробляла статут, згодом працювала у його видавничій комісії. Останні роки життя присвятила популяризації творчості Б. Грінченка. Організувала власну бібліотеку, 1919 р. передала понад 6000 книжок до Всенародної бібліотеки України (нині – НБУВ). 1919–1928 рр. – член-редактор Комісії "Словника української живої мови" при УАН. Заповіла кошти, які будуть надходити від видання її творів, а також від продажу квартири, використати на заснування притулку для самотніх українських письменників, учених, учителів, артистів. У м. Дніпро є вулиця Марії Грінченко.