Сластіон (Сластьон) Опанас Георгійович [2(14). І 1855, м. Бердянськ, тепер Запорізької обл.. – 24. ІХ 1933, м. Миргород, тепер Полтавської обл.] – відомий український живописець, графік, архітектор, мистецтвознавець і етнограф. Художню освіту здобув в Петербурзькій АМ (1874–1882). Навчався у провідних педагогів академії І. Крамського та П. Чистякова. Багато подорожував по селах України, робив численні замальовки краєвидів, національних типів, пам‘яток української старовини, архітектури, побутових речей, народного одягу тощо. Був одним із засновників українського архітектурного стилю, генетично пов‘язаного з традиціями народної архітектури (споруди у Миргороді). Викладав у Миргородській художньо-промисловій школі (1900–1928). Організатор Миргородського краєзнавчого музею (1920). Провідною темою творчості Опанаса Сластіона були історія, життя і побут українського народу. Широко відомі його твори: «Проводи на Січ» (1898), «На жнивах» (1899), ілюстрації до поеми Тараса Шевченка «Гайдамаки» (1883–1885), літографії до альбому «Старовина українська і запорізька» (1890-і рр.), серія малюнків «Портрети українських кобзарів» (1875–1928).
Склад колекції:

• кількісна характеристика – 23 одиниці
• матеріал – папір
• формат – індивідуальний
• техніка виконання – графітний олівець, туш, перо, акварель, пензель, білила

Хронологічні межі: 1875 –1928

Зміст колекції:

• вид – станкові малюнки
• жанр – портрет
• тема – українські кобзарі

Мовна характеристика: Текстова частина творів подається українською мовою

Значення колекції:

Колекція репрезентує творчий доробок відомого українського художника і ученого впродовж півстоліття – період, за який було створено унікальну серію портретів українських кобзарів, художню цінність і значення яких неможливо переоцінити. «Вона є найбільш повною із збірок, читаємо у першого її дослідника Юрія Турченка, – що дають іконографічні відомості про українських кобзарів ХІХ–ХХ ст. Цінність збірки визначається ще й тим, що ми не тільки бачимо правдиво і з великою любов‘ю передані образи кобзарів, а й знаходимо в ній важливі історичні наукові дані. Авторські написи на портретах в багатьох випадках вказують місце народження або мешкання кобзаря, його репертуар, вік та ін. Ці написи і пояснення тим більш цінні, що за винятком народних співців Ф. Кушнерика та його вчителя М. Кравченка, творчість яких досить широко висвітлена, про більшість із згаданих кобзарів або нічого не відомо, або відомості дуже обмежені. Документально точна передача одягу кобзарів становить певний інтерес також і для етнографії».

Сучасне місцезнаходження:

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
Відділ образотворчих мистецтв
(01033, м. Київ, вул.. Володимирська 62, тел. 234-95-11)

Література:

Портрети українських кобзарів О. Сластіона / вступ. ст., примітки і коментарі Ю. Турченка. – К.: Вид-во Академії наук Української РСР, 1961. – 63 с.; Аббасов А. М. Опанас Сластьон: Життя і творчість. Нарис / А. М. Аббасов. – К.: Мистецтво, 1973. – 71 с.; Каталог виставки творів О. Г. Сластьона: із збірки музею / уклад. М. В. Чернова. – Харків, 1975. – 17 с., іл. – (Харківський художній музей); Виставка творів О. Г. Сластьона: каталог / авт. вступ. ст.. та упоряд. В. М. Ханко. – Полтава, 1985. – 22 с.; Опанас Сластьон: бібліографічний покажчик / упоряд. В. М. Ханко. – К., 1988. – 82 с.