У 2024 р. музичний світ відзначає 200-річчя від дня народження Антона Брукнера – австрійського композитора, органіста і педагога. Антон Брукнер народився у містечку Ансфельден 4 вересня 1824 року. у родині сільського вчителя. У 12 років мати віддала його на навчання до народної школи при монастирі Св. Флоріана. Після монастирської школи Брукнер втупив на спеціальний 10-місячний курс для отримання звання «помічника вчителя звичайної школи» у Лінці. Наступного року він закінчив курс, блискуче здавши екзамени. Завдяки викладачеві школи Дюрнбергеру, Брукнер познайомився із музикою Баха, Гайдна, Моцарта. Роки учителювання (1841–1855). З жовтня 1841 Брукнер учителює спочатку у Віднгаазі (село біля кордону з Чехією), пізніше у селі Кронсторф. Тут Брукнер організував чоловічий вокальний квартет, для якого написав кілька композицій: «Застільну пісню» і духовні Libera me, Tantum ergo, Месу для чотириголосого хору і Реквієм для чоловічого хору з органом. У 1845 Брукнер отримав посаду у школі при монастирі Св. Флоріана, де сам колись навчався. Тут він пропрацював 10 років. За цей час він написав ряд творів: п'ять Tantum ergo для мішаного хору (1846), Реквієм ре мінор (1849), Реквієм та «Урочиста меса» (Missa solemnis) сі-бемоль мінор (1854); хори, пісні, кантати, магніфікат, фортепіанні п'єси, органні прелюдії та фуги. Проте ставлення до музики в монастирі було чимось другорядним. Це не влаштовувало Брукнера. У листопаді 1855 Брукнер отримав посаду «тимчасового» органіста одночасно в двох соборах Лінца. У грудні 1855 Брукнер вперше виступив як церковний органіст. З 1856 по 1861 Брукнер був учнем у класі Сімона Зехтера, поважного Віденського музичного теоретика, органіста й професора консерваторії. Далі його наставником став Отто Кіцлер, віолончеліст і диригент театру у Лінці. У театрі Брукнер знайомиться із оркестровими партитурами класиків і сучасників, зокрема Бетховена і Вагнера. Першим його твором, що здобув славу стала ре мінорна Меса №1, написана й вперше виконана 1864. У 1865 Брукнер почав писати свою другу симфонію до мінор. Цього ж року Брукнер вперше зустрівся з Ріхардом Вагнером у Мюнхені під час постановки опери «Трістан та Ізольда». Музика «Трістана» викликала у Брукнера неабияке захоплення. Того ж року у Відні він слухає «Засудження Фауста», Гектора Беліоза. Всі ці музичні враження сприяли творчому потягу Брукнера, і на початку 1866 композитор завершує Першу зі своїх «канонічних» 9 симфоній. Його наставник Сімон Зехтер перед смертю встиг порекомендувати Брукнера як свого наступника на посаді професора Віденської консерваторії з гармонії та контрапункту. У 1868 Брукнер вступив на цю посаду, додатково ще й як викладач органа. З 1870 Брукнер викладав орган, теорію музики та фортепіано в педагогічному ліцеї Св. Анни. У 1869 Брукнер він гастролює Парижем. Через два роки дає вдалі концерти в Лондоні. Протягом 1872–1874 Брукнер створює свої Другу, Третю і Четверту симфонії. Ще з 1862 у Відні відбувся розкол музичних кіл на тих, хто підтримував естетику Вагнера і тих, хто віддавав перевагу принципам Брамса. Брукнер, опинившись на боці прихильників Вагнера, наразив себе на критику з боку впливового музикознавця того часу Гансліка. Через несприятливе ставлення до його музики майже кожна із його симфоній має кілька редакцій. Брукнеру доводиться роками чекати на можливість виконати власні симфонії. Через зміни в законодавстві Брукнер змушений був залишити викладацьку роботу в ліцеї Св. Анни. Це ускладнило його фінансове становище. Попри труднощі, Брукнер продовжує писати музику. У 1876 виходить перша редакція П'ятої симфонії. У вересні 1879 року Брукнер починає роботу над Шостою симфонією, яку завершив у вересні 1881. Відразу починає роботу над Сьомою симфонією, яку завершив композитор у вересні 1883. Саме Сьома симфонія нині вважається найпопулярнішим твором Брукнера. Із середини 1880-х до Брукнера приходить усе більше визнання, його музика стає відомою не лише в Європі, а й в Америці. Восьму симфонію Брукнер почав писати у 1884 і закінчив у 1887. Прем'єра Восьмої симфонії відбулась у грудні 1892і пройшла дуже успішно; після кожної із частин Брукнера вітали шквалом оплесків. Дев'яту симфонію Брукнер почав писати ще у вересні 1887, проте через несприйняття початкової версії Восьмої, перериває роботу, щоб редагувати старі твори. Після виходу на пенсію Брукнер концентрується на праці над Дев'ятою симфонією. У листопаді 1894 перші три частини її були готові. До останніх днів свого життя Брукнер працював над симфонією. Прем'єра Дев'ятої симфонії відбулась 11 лютого 1903 у Відні. І цього разу без редагування не обійшлось. Оригінальна редакція цієї симфонії вперше прозвучала у 1932 році в Мюнхені. Саме 30-х роках 20 сторіччя розпочалось відновлення оригінальних редакцій Брукнерових творів, і знайомство із ними публіки. Симфонії Брукнера належать до вершин так зв. непрограмної, «абсолютної» музики, що не має конкретного літературного сюжету. Вони глибокодраматичні і в той же час ліричні, монументальні, і одночасно дуже особисті.

Література, пов’язана з іменем Антона Брукнера в Австрійській бібліотеці:

1. Anton Bruckners „Akademische Bühne“: die Universität Wien / Hrsg. von Kurt Mühlberger; unter Mitwirk. von Andrea Singer; mit einem Vorw. von Birgit Lodes. Göttingen: V&R unipress: Vienna University Press, 2021. 415 S.: Abb. (Schriften des Archivs der Univerasität Wien. Fortsetzung der Schriftenreihe des Universitätsarchivs, Universität Wien Bd. 28).

Шифр зберігання книги у фонді Австрійської бібліотеки Österr. Bibl. № 8485

2. Austria. Land of Music. Vienna: Federal Press Service, 1990. S. 88(Austria Documentation).

Шифр зберігання книги у фонді Австрійської бібліотеки Österr. Bibl. № 3737

3. Bruckner-Studien. Festgabe der Österreichischen Akademie der Wissenschaften zum 150. Geburtstag von Anton Bruckner /Hrsg. von Othmar Wessely. Wien: Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, 1975. (Veröffentlichungen der Kommission für Musikforschung, Heft 16)

Шифр зберігання книги у фонді Австрійської бібліотеки Österr. Bibl. № 1954/16

4. Grebe Karl. Anton Bruckner. RReinbeck bei Hamburg: Rowohlt Taschenbuch, 1972. 155 S.

Шифр зберігання книги у фонді Австрійської бібліотеки Österr. Bibl. № 1093

5. Hoffmann, Hans. Rätselhafter Anton Bruckner / H. Hoffmann. Schwarzach: Rauter, 2003. 320 S.

Шифр зберігання книги у фонді Австрійської бібліотеки Österr. Bibl. № 5017

6. Liebisch Haymo. Anton Bruckner. Einst und jetzt: 1824 bis 1896: ein Bericht. ‎ Ennsthaler, 1996. 496 S.

Шифр зберігання книги у фонді Австрійської бібліотеки Österr. Bibl. № 3510