Під такою назвою 26 вересня 2024 року відбувся тематичний науково-методичний семінар для бібліотекарів, організований відділом науково-методичної роботи Інституту бібліотекознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Захід пройшов у змішаному форматі онлайнової та офлайнової зустрічі на платформі Zoom та у Залі засідань Вченої ради НБУВ.

Організаторами заходу виступили: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Інститут бібліотекознавства, Відділ науково-методичної роботи.

У роботі семінару взяли участь понад 150 учасників зі всіх куточків України, зокрема: фахівці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, Національної наукової медичної бібліотеки України, Національної історичної бібліотеки України, Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки, Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника, Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Короленка, Наукової бібліотеки Ужгородського національного університету, Науково-технічної бібліотеки науково-технологічного комплексу «Інститут монокристалів» НАН України, Науково-технічної бібліотеки Національного університету «Львівська політехніка», Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки Національної академії аграрних наук, Хмельницької обласної універсальної наукової бібліотеки, Науково-технічної бібліотеки Радіоастрономічного інституту НАН України, Наукової бібліотеки ІТФ імені М.М. Боголюбова НАН України, Наукової бібліотеки ННЦ «Інституту ґрунтознавства і агрохімії імені О.Н. Соколовського, Наукової бібліотеки ОНУ імені І.І. Мечникова,  Запорізької обласної універсальної наукової бібліотеки, Науково-технічна бібліотека Національного університету харчових технологій та інші.

Було обговорено конкретні кроки провідних наукових бібліотек України щодо оцифрування власних фондів, роль оцифрування у сучасній системі збереження архівних, бібліотечних і музейних фондів та наданні доступу до їх інформації.

Відкриваючи захід, модератор ‒ завідувачка відділу науково-методичної роботи Інституту бібліотекознавства НБУВ, кандидатка наук із соціальних комунікацій Олена Сокур зазначила, що тему вибрали не випадково, адже у світлі сьогоднішніх викликів саме ця тема є надзвичайно актуальною для всієї бібліотечної спільноти. Оцифровування бібліотечних фондів – це вже стратегія збереження історико-культурної спадщини. «Програма семінару доволі насичена, ми намагались представити досвід наукових бібліотек різних систем і відомств. Але всіх нас об’єднує спільна справа – бібліотека», – резюмувала Олена Леонідівна.

З вітальним словом до учасників звернулася заступник генерального директора НБУВ з наукової роботи, кандидатка історичних наук Тетяна Коваль. Тетяна Миколаївна зробила наголос на важливості сьогоднішнього інформативного заходу, що має на меті всебічний  аналіз наявного стану і перспектив оцифрування фондів наукових бібліотек. Актуальність цієї проблематики обумовлена радикальною зміною поглядів на бібліотеку у сучасному світі, пов’язану з стрімким розвитком цифрових технологій.

Надзвичайно інформативним був виступ Юрія Ковтанюка, заступника генерального директора з наукової роботи Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, кандидата історичних наук, старшого дослідника «Роль оцифрування у сучасній системі збереження архівних, бібліотечних і музейних фондів та наданні доступу до їх інформації». Було акцентовано увагу на нормативно-правове підґрунтя оцифрування фондів. Так, за словами Юрія Ковтанюка, Український Науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства розробив два основних документи. Перший стосується паперових документів, другий – аудіовізування. Обидва документи ґрунтуються на міжнародному досвіді й у них детально описано процес оцифрування. Це не нормативні акти, а методичні документи.

Змістовною була доповідь заступника генерального директора з наукової роботи Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника, кандидатки історичних наук Ольги Колосовської «Оцифрування історико-культурних фондів у межах проєкту «Спільна спадщина під загрозою. Збереження і систематизація бібліотечних і музейних збірок у Львівській національній науковій бібліотеці України імені В. Стефаника». Було висвітлено досвід цієї книгозбірні з оцифрування за підтримки Національного закладу ім. Оссолінських м. Вроцлава. Наголошено, що мета грантового проєкту – захистити цифрові ресурси бібліотеки, створити умови для їхнього зберігання. Основними етапами реалізації проєкту став ремонт приміщень, облаштування спеціальним обладнанням, спеціальним освітленням тощо.

Тобто уся діяльність спрямована на збереження оригіналів рідкісних та цінних видань та надати доступ користувачам до оцифрованих повнотекстових копій видань та ввести їх у широкий науковий й культурний обіг.

Заступник генерального директора з питань використання нових інформаційних технологій Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого Сергій Доценко у своєму виступі «Національна електронна бібліотека України (НЕБУ) як спільна платформа  бібліотек, музеїв та архівів для збереження культурної спадщини» розповів про завдання, які стоять перед  Національною електронною бібліотекою України. Це: оцифрування, накопичення, упорядкування оцифрованих документів. Доповідач докладно розповів учасникам заходу про проєкт забезпечення збереженості видань, облік книжкових пам’яток, інтеграція у європейський та світовий простір.

Присутні заслухали доповідь директорки Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка, заслуженого працівника культури України Наталії Петренко «Досвід оцифрування та формування цифрових колекцій Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка в умовах війни». У ній було підкреслено як оцифрування дозволяє збереження документів в умовах війни. Зокрема, оцифрування дає можливість відновити документи, які мають  історичне, наукове значення саме під час втрати воєнних дій.

Про досвід створення фотоархіву становлення і розвитку Наукової бібліотеки Ужгородського національного університету – йшлося у доповіді  директорки Наукової бібліотеки Ужгородського національного університету, кандидатки філологічних наук Марії Медведь «Оцифрувати – значить врятувати або досвід створення фотоархіву становлення і розвитку Наукової бібліотеки Ужгородського національного університету».

Цікавою була доповідь завідувачки науково-технічної бібліотеки науково-технологічного комплексу «Інститут монокристалів» НАН України Діани Листопад «Колекція німецькомовної періодики ХІХ–ХХ ст. у фонді науково-технічної бібліотеки НТК «Інститут монокристалів» НАН України». Доповідачка докладно розповіла про зразки хімічних журналів періоду 1933–1944 років, тобто періоду, коли деякі видання ставали платформою для націонал-соціалістичної пропаганди.

Виступи супроводжувалися презентаціями, насиченими яскравим ілюстративним матеріалом.

Підбиваючи підсумки науково-методичного семінару «Оцифровування фондів наукових бібліотек: сучасний стан і перспективи» Олена Сокур подякувала учасникам і доповідачам за плідну роботу та висловила надію на подальшу результативну співпрацю фахівців інформаційно-бібліотечної сфери України у розбудові національного інформаційного простору.

А також принагідно привітала з прийдешнім професійним святом – з Всесвітнім днем бібліотек й побажала творчого натхнення і піднесення!