5 червня 2024 року відбулися організовані Інститутом біографічних досліджень НБУВ ХХ Біографічні читання, присвячені пам’яті засновника й першого директора інституту історичних наук, професора Віталія Сергійовича Чишка (1951–2003).

Приурочені до 30-річчя Інституту біографічних досліджень, заснованого на зорі незалежності України, у 1994 році, Читання стали приводом не лише для того, щоб згадати й оцінити здобутки української біографіки, досягнення інституту в справі теоретико-методологічного забезпечення її розвитку, а насамперед – зосередити увагу на тому, що у вітчизняного фахового співтовариства дослідників-біографістів попереду, якими є актуальні, невирішені проблеми та які завдання стоять перед ученими в наш драматичний час.

Ювілейні читання охопили широкий діапазон проблем, пов’язаних зі зростаючою увагою суспільства до біографіки як важливої частини вітчизняної гуманітарної науки й культури, осмисленням шляхів актуалізації внеску біографів у справу патріотичної консолідації українського суспільства; подоланням рудиментів пострадянської та постколоніальної спадщини; впровадженням у дослідницькій, видавничій та бібліотечно-інформаційній роботі новітніх досягнень європейської та світової гуманітаристики, нових форм і методів реконструкції й репрезентації біографій; удосконаленням комунікації між дослідниками, видавцями та різними цільовими читацькими аудиторіями; розбудовою електронних ресурсів біобібліографічної інформації; поширенням біографічного знання, заохоченням біографічного читання.

Програма ХХ Біографічних читань охопила 52 теми доповідей і повідомлень  дослідників з наукових установ, закладів вищої освіти, бібліотек, архівів, музеїв з багатьох міст України. До онлайн-заходу, який проходив в умовах нестабільного електропостачання, змогли приєднатися 28 осіб.

Володимир Попик, директор Інституту біографічних досліджень НБУВ, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України привітав учасників Читань, наголосивши на плідній роботі Інституту протягом 30 років і згуртуванні навколо нього широкого кола дослідників з усіх куточків України.

У доповіді «Біографіка ХХІ століття: нові виміри» Володимир Попик звернув увагу на динамізм розвитку сучасної української біографіки, обумовлений впливом визначальних змін у свідомості, інтелектуальному й духовному житті суспільства після двох Майданів, початком війни в 2014 році та сучасною широкомасштабною агресією Росії. Саме в цей час вітчизняна біографіка почала поступово більш повно освоювати цінності європейської і світової гуманітаристики, загалом переходити до багатовимірного, критичного бачення людини, особи в усіх її суперечливих реаліях. Неповторність кожної особистості, її складність нарешті виходить на перші плани. Біографіка перестає бути ілюструванням історії на прикладах життя окремих людей. Визначальний вплив на українську біографіку справляє також нова інформаційна парадигма. Мережеві комунікації відкрили доступ до інформації багатоваріантної, замість одновимірної – стереоскопічної з різноманітними потрактуваннями й оцінками, незрідка – протилежними, які запрошують читачів до співпраці в пошуку істини. Завдяки Інтернету постав феномен віртуального духовного діалогу між поколіннями – нами і нашими попередниками – через різноманітні портали, сайти, платформи, соціальні мережі, блогосферу.

Більшість доповідей і повідомлень були присвячені колективному портрету наших співвітчизників, як відомих, так і невідомих, а також проблемі оцифрування й збереження інформації про них.

Лариса Березівська,  директорка Державної наукової педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського, докторка педагогічних наук, професорка, член-кореспондент НАПН України, у доповіді «Педагоги Незалежної України в енциклопедичному словнику: колективний портрет» акцентувала увагу на значенні створюваного біографічного словника, зокрема на потребі збору інформації про перше покоління педагогів незалежної України, та продемонструвала на прикладах результат роботи співробітників бібліотеки в межах планової наукової теми.

Олександр Міхно, директор Педагогічного музею України, доктор педагогічних наук, у доповіді «Деколоніальність як ключовий елемент деколоніального підходу в українській педагогічній біографістиці» представив низку репресованих українських учених-педагогів.

Лариса Буряк, провідна наукова співробітниця відділу теорії та методики біобібліографії Інституту біографічних досліджень НБУВ, докторка історичних наук, докторка педагогічних наук, професорка, у доповіді «Жіночі траєкторії життя на тлі викликів ХХ століття» подала змістовну інформацію про українських мисткинь ХХ століття, чия творча доля була пов’язана з еміграцією, що наразі в умовах повномасштабної війни та масових переміщень за кордон підносить актуальність цієї теми.

 Надія Любовець, завідувачка відділу теорії та методики біобібліографії Інституту біографічних досліджень НБУВ, кандидатка історичних наук, у повідомленні «Спогади про сучасну російсько-українську війну: наукова рецепція» крізь призму кількісних і якісних показників виходу мемуарних видань за 10 років війни означила їхній потенціал для суспільства.

Сергій Посохов, завідувач кафедри історіографії, джерелознавства та археології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, доктор історичних наук, професор, у доповіді «До питання про чисельність польських студентів у Харківському  університеті ХІХ – початку ХХ ст.», послуговуючись просопографічним підходом/«статистично-соціальним» та діахронними методами в дослідженні, засвідчив необхідність вивчення історії українського студентства в соціокультурному та етнокультурному контекстах.

 Професор кафедри історії України та спеціальних історичних дисциплін Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, доктор історичних наук, доцент Олександр Музичко в доповіді «Особливості стратегії меморіалізації видатних діячів у топоніміці Одеси у роки російсько-української війни» поділився роздумами про важливі для врахування в гуманітарній політиці особливості культурно-історичного середовища Одеси.

Науковий співробітник лабораторії дослідження даних та машинного навчання Київського академічного університету, кандидат біологічних наук Олексій Болдирєв презентував результат спільної праці очолюваної ним дослідницької групи в доповіді «Науковці української академії наук у період соціальних криз 1918–1937 років: спроба кількісного аналізу» за багатьма категоріями, а також окреслив подальші плани, зокрема, щодо збирання даних про вчених – жертв сталінських репресій та створення бази даних з метою повернення історичної пам’яті про всіх репресованих науковців, незалежно від посад і їх наукового внеску.

Ігор Гілевич, доцент кафедри етнології Львівського національного університету імені Івана Франка, кандидат історичних наук, у доповіді «Досвід дослідження біографій львівських етнологів 40-х років ХХ ст.: джерелознавчий та науково-методичний аспекти» представив низку персоналій науковців з детальним описом досвіду роботи зі збору матеріалів про них.

 Оксана Плющик, старша наукова співробітниця відділу теорії та методики біобібліографії Інституту біографічних досліджень НБУВ, кандидат філологічних наук,  виступила з доповіддю «Біограми/наративи загиблих захисників України на сайтах освітніх закладів», у якій наголосила на необхідності збереження пам’яті про всіх загиблих захисників України з метою консолідації суспільства, утвердження непохитності національної свідомості й твердої громадянської позиції молоді, зокрема, за допомогою представлення й популяризації інформації в мережі Інтернет на сайтах закладів освіти.

У доповіді «Перспективи взаємодії біографіки та археографії: теоретичні аспекти» заступник директора з наукової роботи Інституту української археографії та джерелознавства імені  М. С. Грушевського НАН України, доктор історичних наук Олександр Маврін наголосив на необхідності налагодження співробітництва профільних установ, а також окремих науковців у міждисциплінарних дослідженнях, зокрема, у біографіці та археографії з метою гуманітарного розвитку суспільства.

Про джерелознавчі дослідження в біографіці розповіла Тетяна Кочубей, головна наукова співробітниця відділу педагогічного джерелознавства та біографістики Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського, докторка педагогічних наук, професор, у повідомленні «Українська біографіка у контексті сьогодення».

Учасники Читань поділилися досвідом і результатом роботи з архівними, біографічними матеріалами за окремими персоналіями. Відомі й не відомі широкому загалу імена, факти з їхніх біографій прозвучали в доповідях і повідомленнях: кандидата історичних наук Олександра Боня, доцента кафедри історії України Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського університету імені Бориса Грінченка («Валеріян Поліщук у документах радянських спецслужб 1920-х рр.»); Галини Карпінчук, наукової співробітниці відділу рукописних фондів і текстології Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка, кандидатки філологічних наук («Андрій Куцинський – жандарм, який посприяв Тарасові Шевченкові»); Лариси Оленич, завідувачки інформаційно-бібліографічного відділу Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки («“Перший стрілецький Боян новочасної України”: До 130-річчя від дня народження Романа Купчинського»).

Легкість «екранного» спілкування, бажання учасників доєднатися до ефіру й долучитися до розмови, обмін думками, проведення дискусій та висловлення пропозицій (особливо щодо колективної співпраці), розширення рамок можливостей біографіки, а також обговорення його інструментарію – традиційно впроваджуються на Біографічних читаннях.

З тезами доповідей можна буде ознайомитися в електронному науковому збірнику Інституту біографічних досліджень НБУВ «Biography. Біографіка. Біографістика» (Вип. 3). Відеозаписи виступів оприлюднені на однойменному ютуб-каналі інституту https://www.youtube.com/playlist?list=PLVqzIULRBr4awG-3r_X5KASckgvgjOH6m.

 Учасники Біографічних читань мають можливість подати доповіді до чергового випуску збірника наукових праць «Українська біографістика», відповідно оформивши їх за вимогами у форматі наукових статей.

Оксана Плющик,

кандидатка філологічних наук,

доцентка, учена секретар

Інституту біографічних досліджень НБУВ