Фонди НБУВ і, зокрема, відділу зарубіжної україніки Інституту книгознавства НБУВ, збагатилися новими й цінними науковими виданнями, що їх особисто подарував книголюб, українознавець, громадський і політичний діяч Андрій Гайдамаха.
Серед них подаровано такі видання:
Валеріан Ревуцький: «Нескорені березільці. Йосип Гірняк і Олімпія Добровольська», Нью-Йорк: «Слово», 1985. 202 с.
Кіндзерявий-Пастухів Сергій: «Дерево життя. Монографія про хрест» [Зброшурований збірник копійованих найважливіших витягів з монографії "Дерево життя", Нью-Йорк: вид-во «Сіяч», 1963, також ілюстрацій до тексту]. Книжка, як зазначає її автор, видана в тридцяту річницю "каїнового гріха" (Голодомору 1933 р. в Україні).
Автор – богослов, філософ, літературознавець, перекладач, видавець, художник, кобзар, організатор національного музичного життя на чужині, архипресвітер Української Автокефальної Православної Церкви у США, – один із відомих моральних авторитетів української еміграції.
Petro Cymbalistyj: “Ukrainian linguistic elements in the Russian language, 1680-1760 (With special reference to the writings of Dimitri Rostovsky, Theofan Prokopovich, Stefan Yavorsky, Aleksandr Sumarokov and Mikhail Lomonosov)”
Published by The School of Slavonic and East European Studies University of London, 1991.
Bohdan Bochan: “Phenomenology of Critical and Monumental Concepts of History in Byron’s Mazeppa and Pushkin’s Poltava”, in: “The Ukrainian Quarterly” – A Journal of Ukrainian & International Affairs – since 1944, Vol. LVXIII, Nr 1- 4, Spring-Winter 2012, рр. 6-32, New York – USA.
Разом із дарованими науковими виданнями передано два самвидавні збірники бібліографічних матеріалів про науковців із цікавими та цінними додатками: в них репрезентовано наукову спадщину Петра Цимбалістого – науковця з Великої Британії та Богдана Бочана – науковця зі США. В їхніх резюме-CV розкрито біографію і творчий шлях кожного науковця, названо основні віхи їхньої наукової діяльності.
У подарованих матеріалах представлено творчу біографію Петра Цимбалістого (1921– 2006), який викладав порівняльне мовознавство в Коледжі слов'янських і східноєвропейських студій Лондонського університету. У 1990-му він захистив докторську дисертацію на тему "Український мовний вплив на російську мову протягом 1680-1760 років», яка наступного року вийшла як монографія. В ній автор висвітлив характер і хронологію українських впливів на російську мову й культуру зазначеного періоду й дав переконливий образ експансії українського духовного елементу на північні терени Східної Європи.
Ще одним важливим дослідженням П. Цимбалістого є праця "Українські релігійно-культурні впливи на Московщину (XVII–XVIII ст.), яка вийшла в збірнику "Релігія в житті українського народу", виданому в серії "Записки НТШ", том 181, Мюнхен-Рим-Париж, 1966. Всі його праці є про значний мовний, духовний і культурний вплив України на Московщину у 17–18 століттях.
Основне – і чи не єдине – дослідження з україніки від Богдана Бочана, професора-емерита Університету Ідіана Саутіст, США, з’явилося під назвою «Феноменологія критичних та монументальних концепцій історії в поемі Байрона «Мазепа» і в поемі Пушкіна «Полтава». При тому слід зазначити, що до її появи ця порівняльна літературознавча праця мала іншу, робочу назву: «Риторика випадковості та неминучості (в історичних поемах) «Мазепа» Байрона та «Полтава» Пушкіна».
Ця праця є плодом двох факторів у формуванні Богдана Бочана як науковця – знання кількох мов і любові до філософії. Закінчивши відмінником класичну гімназію в Українській Папській Малій Семінарії в Римі 1962 року, Б. Бочан два роки вивчав філософію у Папському Урбаніанському Університеті в Римі. Відтак він переїхав до Бельгії й два роки студіював на франкомовному факультеті політичнo-соціальних наук Католицького Університету в Лювені. Там серед вступних дисциплін з гуманітарних наук він, зокрема, ознайомився зі вченнями німецьких філософів Едмунда Гуссерля (1859–1938), який став батьком феноменології, а також Мартіна Гайдеггера (1889–1976), якого вважають батьком екзистенціалізму, котрий мав великий вплив на сучасну філософію в Європі. Гайдеггер вів жваву кореспонденцію з українським філософом та літературознавцем Дмитром Чижевським (1894–1977), який був професором та працював директором Інституту славістики Гайдельберзького університету.
Емігрувавши в 1965 році до США, Б. Бочан здобув наукове звання доктора з германістики Університету Міннесота. Однак протягом усіх років викладання й досліджень з німецької мови та літератури по різних університетах у США увага Б Бочана постійно поверталася до філософії Гуссерля та Гайдеггера, в результаті чого з'явилася унікальна праця у формі блискучого літературно-філософського есею про історичну постать гетьмана Івана Мазепи в поемах Байрона та Пушкіна. Як розповідає сам автор, «останні 25 років я читаю тільки Гайдеггера в оригіналі, зокрема його працю “Die Kehre” – «Поворот». Це короткий есей на 15 сторінках про значення людського життя у 20-му столітті».
До речі, саме через підказку Б. Бочана київське видавництво " Темпора" готує до друку фундаментальну та програмну працю М. Гайдеггера «Буття і час» (1927) – це буде її перший переклад українською мовою. В ній автор осмислив глибокі роздуми про буття як про присутність, тобто про існування людини у світі та її важливу властивість – здатність розуміти буття.
Усі подаровані нам видання й матеріали є доказом багатовікових історичних зв‘язків України з європейськими країнами і Сполученими Штатами Америки, і ці зв’язки нині набувають особливо важливого наукового й ідеологічного значення.
Колектив Бібліотеки й читачі висловлюють щиру подяку за дар важливих, цікавих видань, які сприяють інтеграції основ світової філософської, літературної й культурологічної спадщини в корпус української культури, збереженню національного культурного надбання зарубіжної україніки та введенню в наш науковий простір нових важливих інформаційних джерел. Вони є актуальними в розбудові нового культурного наративу історії України.
* *
*
Коротка довідка про дарувальника: Андрій Гайдамаха народився 1945 року в Бельгії, класичну гімназійну освіту отримав в Українській Папській Малій Семінарії в Римі; здобув науковий ступінь магістра-ліценціата слов’янської філології та історії Східної Європи в державному університеті в Ґенті, Бельгія; працював журналістом-редактором Української Видавничої Спілки (УВС) у Мюнхені, відтак – співробітник Української служби Радіо «Свобода»/Радіо «Вільна Європа» (РС/РВЄ), у 1992 році організував і був керівником корпункту Радіо «Свобода» в Києві; активний член Спілки Української Молоді (СУМ), як громадсько-політичний діяч очолював Провід Організації Українських Націоналістів (бандерівців) у 2001–2009 роках.
старша наукова співробітниця
відділу зарубіжної україніки НБУВ,
кандидат філологічних наук
Всі права захищено ©
2013 - 2024 Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
Працює на Drupal | За підтримки OS Templates
Ми в соціальних мережах