Під такою назвою 19 березня 2024 р. відбувся тематичний науково-методичний семінар для бібліотекарів, організований відділом науково-методичної роботи Інституту бібліотекознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Захід пройшов у змішаному форматі онлайнової та офлайнової зустрічі на платформі Zoom та у Залі засідань Вченої ради НБУВ (модератор ‒ завідувачка відділу науково-методичної роботи Інституту бібліотекознавства НБУВ, кандидатка наук із соціальних комунікацій О. Л. Сокур).

У роботі семінару взяли участь близько 120 учасників зі всіх куточків України, зокрема: фахівці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, Національної наукової медичної бібліотеки України, Національної історичної бібліотеки України, Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки, Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника, Одеської національної наукової бібліотеки, Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Короленка, Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В. Г. Заболотного, Державної науково-технічної бібліотеки України, Наукової бібліотеки Ужгородського національного університету, Науково-технічної бібліотеки Українського державного університету науки і технологій (Дніпро), Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка, бібліотеки Інституту електрозварювання імені Є. О. Патона НАН України, Інституту металофізики імені Г. В. Курдюмова НАН України, Інституту кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України, Інституту біохімії імені О. В. Палладіна НАН України, Інституту мікробіології і вірусології імені Д. К. Заболотного НАН України, Інституту молекулярної біології і генетики НАН України, Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України, Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка НАН України, Інституту археології НАН України, Інституту фізіології імені О. О. Богомольця НАН України, Інституту відновлювальної енергетики НАН України, Інституту надтвердих матеріалів імені В. М. Бакуля НАН України, Інституту експериментальної патології, онкології та радіобіології імені Р. Є. Кавецького НАН України, Інституту проблем кріобіології і кріомедицини НАН України, Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, Інституту теоретичної фізики НАН України, Інституту технічної теплофізики НАН України, Радіоастрономічного інституту НАН України, Інституту літератури імені Т. Шевченка НАН України, Інституту радіофізики та електроніки імені О. Я. Усикова НАН України,Фізико-механічний інститут імені Г. В. Карпенка НАН України та інші.

Цікавою і змістовною була доповідь директорки Інституту інформаційних технологій НБУВ, докторки наук із соціальних комунікацій, старшої наукової співробітниці Катерини Вілентіївни Лобузіної «Бібліотечний сервіс підтримки наукових досліджень ResearchUA». Було наголошено, що ця бібліотечна цифрова платформ виступає потужним ресурсом з підтримки наукових досліджень в Україні, інтегратором створеної бази знань наукового надбання країни. Бібліотечна цифрова платформа ResearchUA орієнтована на розвиток електронної дослідницької інфраструктури та формування всеукраїнського цифрового наукового простору.

Надзвичайно інформативним був виступ Надії Несторівни Зубко, наукової співробітниці відділу бібліотекознавства Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника, кандидатки наук із соціальних комунікацій «Книжкова спадщина Наукового товариства імені Шевченка: досвід оцифрування, удоступнення й популяризування у Львівській національній науковій бібліотеці України імені В. Стефаника» був присвячений висвітленню досвіду цієї книгозбірні з оцифрування, удоступнення й популяризації колекції друкованих видань НТШ за підтримки Українського культурного фонду. Наголошено, що мета грантового проєкту – забезпечити збереження оригіналів рідкісних та цінних видань з книжкової спадщини НТШ, створити цифрову колекцію книжкових видань НТШ, які побачили світ упродовж 1874–1913 рр., надати доступ користувачам до оцифрованих повнотекстових копій видань та ввести їх у широкий науковий та культурний обіг. Загалом було оцифровано 500 видань 125 авторів.

Науковий співробітник науково-інформаційного відділу Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, PhD Сергій Борисович Козак у виступі «Презентація видань науково-інформаційного відділу Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка Національної академії наук України, що вийшли у серії «Українська діаспора: літературна бібліографія»» представив бібліографічні напрацювання відділу. Доповідач докладно розповів учасникам заходу про підготовлені відділом покажчики у період воєнного стану в Україні.

Змістовним був виступ Марини Анатоліївни Штолько, завідувачки науково-інформаційного відділу Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України «Науково-інформаційний відділ Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка Національної академії наук України: історія та сучасність». Учасники мали змогу ознайомитися з історією як установи, так і бібліотеки у її складі, напрямами роботи та інформаційним продуктом, який готує відділ у межах наукових тем.

Виступи супроводжувалися презентаціями, насиченими яскравим ілюстративним матеріалом.

Підбиваючи підсумки науково-методичного семінару «Цифрові можливості академічних бібліотек», О. Сокур подякувала учасникам і доповідачам за плідну роботу та висловила надію на подальшу результативну співпрацю фахівців інформаційно-бібліотечної сфери України у розбудові національного інформаційного простору.

Олена Сокур,

завідувачка відділу науково-методичної роботи

Інституту бібліотекознавства

Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського,

кандидатка наук із соціальних комунікацій