Протягом 2022 року НБУВ здійснювала дослідження за 12 науково-дослідними темами (10 за відомчою тематикою, 2 за програмно-цільовою та конкурсною тематикою НАН України, 6 фундаментальних, 6 прикладних; 4 наукові проєкти завершено).

Завершилося виконання першого етапу науково-дослідного проєкту, що отримав підтримку програми розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень (КПКВК 6541230) «Інноваційні бібліотечні наукові ресурси та сервіси  у розвитку дослідницької інфраструктури» (керівник – чл.-кор. НАН України Л.А. Дубровіна). Протягом звітного періоду розвивався ресурсний, довідковий та пошуковий потенціал  порталу «Наука України: доступ до знань» та Бібліотечного порталу НАН України LibNAS UA. Для порталу LibNAS UA було розроблено інформаційну архітектуру, інтегровано бібліометричну інформацію, яка постійно актуалізовувалася, передбачено реалізацію Репозитарію НАН України,  що збере в єдиному вікні доступу всі наукові публікації Академії. Відбувалося поповнення найбільшої в Україні повнотекстової бази даних фахових видань «Наукова періодика України», електронної бібліотеки «Україніка», розпочато формування е-колекцій «Шевченкіана», «Сковородіана», «Репресована література», «Літературно-художні журнали доби українізації (20–30-і рр. XX ст.)». У контексті реалізації проблемно-орієнтованих баз даних було започатковано інформаційно-аналітичний ресурс «Біженці та вимушено переміщені особи», який здійснює акумуляцію найбільш актуальної та важливої інформації, що стосується життя та діяльності внутрішньо переміщених осіб в Україні на за її межами. За результатами виконання наукового проєкту  підготовлено та розміщено в репозитарії НБУВ у відкритому доступі матеріали тез міжнародної наукової конференції «БІБЛІОТЕКА. НАУКА. КОМУНІКАЦІЯ. Інноваційні трансформації ресурсів і послуг» обсягом 37 авт. арк. (чл.-кор. НАН України Л. А. Дубровіна, О. М. Василенко, Т. М. Коваль та ін.)

У 2022 р. завершено виконання індивідуального проєкту науково-дослідних робіт молодих учених НАН України «Бібліотеки у розвитку е-інфраструктури управління науковою інформацією» (С. С. Гарагуля).  Створювалися й актуалізовувалися інструкції та методичні матеріали щодо впровадження стандартів е-інфраструктур управління науковою інформацією; велася постійна підтримка інституційних профілів НБУВ у наукометричних базах даних; велася консультативна робота щодо впорядкування інституційних профілів установ Національної академії наук України у базах даних Scopus та Web of Science. Підсумком стало написання та оприлюднення аналітичної доповіді «Бібліотеки у розвитку е-інфраструктури управління науковою інформацією», в якій на прикладі низки актуальних проєктів національного та галузевого рівнів обґрунтовано бібліотечний інструментарій та підходи до консолідованого представлення дослідницької інформації.

У межах проєкту «Бібліотечні портали знань» Інститутом інформаційних технологій» (К. В. Лобузіна) розвивалася система інформаційного пошуку та електронного бібліотечно-інформаційного обслуговування, нових форм цифрової наукової комунікації, зорієнтованої на науковий сегмент користувачів бібліотечних веб-ресурсів (студенти, аспіранти, спеціалісти, дослідники, науковці). Відбувалася підтримка функціонування та удосконалення інформаційної архітектури національних бібліотечно-інформаційних ресурсів, здійснювалось формування Репозитарію НБУВ та підтримка сайтів наукових періодичних фахових видань НБУВ, організація наукових метаданих для отримання DOI. Удосконалювалися пошукові користувацькі інтерфейси на основі портальних рішень, що забезпечило ефективний та оперативний доступ до джерел наукової інформації.

Головні завдання науково-дослідної роботи Інституту архівознавства (акад. НАН України О. С. Онищенко, Л. М. Яременко) зосереджувались на дослідженні процесів формування, складу та використання інформаційних ресурсів документів  Архівного фонду НАН України як однієї з найцінніших частин Національного архівного фонду з питань розвитку української науки та як суб’єктів формування історичної пам’яті про українську науку. На виконання постанов Президії НАН України від 21.08.2020 № 135  та від 27.11.2020  № 243  «Про вшанування пам’яті Б. Є. Патона» у 2022 р. Інститутом архівознавства були продовжені роботи по створенню і формуванню Архіву академіка НАН України, президента НАН України Б.Є. Патона,  науковому описуванню музейних документів, розпочато розробку документальних джерел з інших фондах, що відклались в ІА. Досліджувались ключові проблеми функціонування документних та інформаційно-довідкових комплексів архівів НАН України. Здійснено історіографічний аналіз проблем розвитку наукових архівів періоду цифровізації, комплексний аналіз типових та індивідуальних нормативних та інформаційно-довідкових документів наукових установ, що перебувають у віданні НАН України, та окреслено ключові проблеми і тенденції формування документальних фондів наукових установ.

В Інституті рукопису НБУВ (О. П. Степченко) здійснено дослідження в галузі науково-дослідної, науково-методичної, науково-практичної та науково-інформаційної роботи з рукописними фондами. Продовжено розробку теоретичних питань місця та ролі рукописної спадщини в духовній культурі України і системі соціальних комунікацій. Проведено кодикологічні дослідження (виявлення, атрибуція, вивчення оздоблення та оправи рукописної книги, науковий опис) кириличної рукописної книги XVI–XVII століть, науковий опис єврейської рукописної книги. Опрацьовано масиви особових архівних фондів видатних українських вчених та діячів науки і культури.

Інститутом книгознавства (Г. І. Ковальчук) визначено перспективні напрями книгознавчих досліджень, що розробляються сучасним Інститутом книгознавства. Основним об’єктом історико-книгознавчих досліджень виконавців НДР були як окремі книжкові пам’ятки з ретроспективних фондів НБУВ, так і цілісні комплекси таких пам’яток – колекції, зібрання, фонди. Підсумовано здобутки Інституту книгознавства НБУВ з вивчення проблеми атрибуції та експертизи книжкових пам’яток як важливого складника книгознавчих досліджень.

Співробітники Служби інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади (В. М. Горовий) та Фонду президентів України  (В. М. Удовик) у межах науково-дослідної роботи вивчали вплив електронних технологій на оптимізацію процесу забезпечення інформаційними ресурсами органів державної влади та інших учасників загальносуспільних інформаційних обмінів. Продовжувалися дослідження характерних особливостей організації діяльності інституту президенства в сучасній Україні, вдосконалення форм акумуляції теоретичного досвіду президентської форми правління в міжнародній управлінській практиці. Було розглянуто також шляхи підвищення ефективності використання ресурсної бази Фонду Президента України при впровадженні президентських ініціатив у практику суспільних перетворень в Україні.

У 2022 році співробітники Національної юридичної бібліотеки (Ю. М. Половинчак) в умовах воєнного стану зосередили напрями основних досліджень на розробці науково-методичних та науково-організаційних засад формування, використання і популяризації правових ресурсів для задоволення суспільних інформаційних та наукових потреб. В контексті науково-інформаційної діяльності здійснювалися моніторинг, аналітична обробка, систематизація матеріалів, що розкривають проблематику права та юриспруденції воєнного часу та гуманітарного права, поповнення відповідних електронних ресурсів НБУВ. За звітний період підготовано 66 аналітичних оглядів з тематики: міжнародного воєнного та гуманітарного права; фіксації та класифікації воєнних злочинів, перспектив їх судового покарання; національної законотворчості воєнного часу; правового супроводу національних завдань і викликів воєнного часу; законодавчого забезпечення повоєнного відновлення; проблематики внутрішньо переміщених осіб та біженців.

Наукові дослідження співробітників Інституту бібліотекознавства (О. М. Василенко) були спрямовані на розробку теоретичних засад та науково-методичного інструментарію розвитку наукової бібліотеки як бібліотечно-інформаційного комплексу в умовах зміни наукової комунікації. Особлива увага була приділена питанням підвищення ефективності діяльності бібліотечно-інформаційного комплексу НАН України в умовах цифровізації та інформаційно-комунікаційній діяльності бібліотечної мережі НАН України, стандартизації процесів бібліотечної справи і суміжних галузей науки. Надруковано 4 номери науково-практичного журналу «Бібліотечний вісник» (щоквартальник).

Головним завданням дослідження Інституту біографічних досліджень НБУВ (чл.-кор. НАН України В.І.Попик) було вивчення нових спрямувань і тенденцій у розвиткові наукової, літературної, медійної біографіки, видавничо-інформаційної справи, комунікацій в розрізі застосування в умовах війни нових форм і методів збирання біографічної інформації, зокрема, спогадів, листування учасників і свідків воєнних подій, поширення біографічних знань з метою згуртування українського суспільства, збагачення співвітчизників досвідом попередніх поколінь. Здійснювалося осмислення нового місця, ролі, значення і завдань біографіки як важливої частини вітчизняної гуманітаристики в інтелектуальному й духовному житті українського громадянства у зв´язку із загостренням у світовому розвиткові кризових явищ, російською агресією проти України, розгортанням боротьби за свободу і незалежність Батьківщини. З метою більш повної публікації наукових матеріалів з біографіки у 2022 р. започатковано випуск електронного наукового збірника «Biography. Біографіка. Біографістика». Збірник наукових праць та матеріалів присвячений проблемам теорії і методології біографіки, актуальним питанням її досвіду, сучасному стану й перспективним завданням розвитку. Опубліковано перший випуск електронного наукового збірника «Biography. Біографіка. Біографістика». Організовано та проведено із застосуванням засобів онлайнової комунікації з використанням інтернет-платформи Zoom Вісімнадцяті Біографічні читання «Сучасні моделі біографічних реконструкцій». Відеозаписи частини доповідей науковців інституту опубліковано також на сторінці «Biography. Біографіка. Біографістика» на ресурсі Youtube.

Метою наукового проєкту з розроблення теоретичних, методичних та прикладних аспектів формування національної бібліографії в контексті вивчення спадщини діячів української науки та культури (С. С. Кіраль) було системно дослідити періодику українською та іншими мовами, метабібліографію, лесезнавство, шевченкіану та біобібліографію для збереження національної пам’яті, адже часописи історично висвітлюють актуальні проблеми суспільно-політичного, наукового, громадського та культурного життя, формують громадську думку.

В межах наукового проєкту «Технологічні та соціально-економічні чинники довговічності особливо цінних бібліотечних фондів, що становлять культурне надбання України» (Л. В. Муха) дослідження були зосередженні у площині вивчення моделей систем збереження раритетних бібліотечних документів НБУВ з метою осучаснення їх складових. В рамках дослідження моделей систем збереження раритетних бібліотечних документів НБУВ здійснювався періодичний моніторинг  фактичного фізичного стану цінних фондів НБУВ на різноманітних матеріальних носіях (ганчір’яний папір ручного та машинного способу виробництва, крейдований, друкарський папери різних марок, пергамент тощо). З метою осучаснення систем збереження та удосконалення режимів зберігання раритетних документів у Бібліотеці здійснювалась валідація основних положень діючої системи збереження фондів відповідно до умов, що склалися.

Міжнародна діяльність НБУВ, як найбільшої в Україні  національної бібліотеки, інформаційного та технологічного центру з обробки світового  науково-інформаційного потоку знання та обслуговування ним запитів суспільства, стосувалася в першу чергу забезпечення збереженості фондів та їх цифрового копіювання, створення електронних ресурсів.  Світова наукова і бібліотечна спільнота вже з перших днів агресії  об'єдналася у справі підтримки Бібліотеки та задля допомоги зберегти людей, книги, рукописи, будівлі та шляхи комунікації зі світом. За ініціативою Консорціуму Європейських наукових бібліотек (CERL)  НБУВ була запрошена до членства в цій організації та отримала Ґрант на участь у літній школі CERL 2022 за темою: «Колекції під час кризи», яка відбулася у Відні в Національній бібліотеці у вересні цього року. Спеціалісти та керівники національних бібліотек Австрії, Бельгії, Франції, Данії, Литви, Нідерландів, Норвегії, Німеччини, Ірландії, Швеції представили проєкти та ділилися практичним досвідом з питань, як повинна бути готова і як повинна діяти бібліотека в надзвичайній ситуації: це екстрене переміщення колекції, питання евакуації читальних залів, обізнаності  та  правила дії персоналу.

Міжнародна діяльність НБУВ спрямовувалася на створення цифрових ресурсів історико-культурної спадщини та публікацій унікальних джерел спільної історико-культурної спадщини України та Польщі. 25 травня 2022 року НБУВ та Королівський Замок - музей у Варшаві здійснили відкриття віртуальної виставки в рамках спільного українсько-польського наукового та культурного проєкту «Колекція Регія. Пишність і знання», що презентує раритети із зібрання польського короля Станіслава Августа Понятовського (керівник проєкту генеральний директор НБУВ чл.-кор. НАН України Дубровіна Л.А.). Робота над цим проєктом тривала з 2018 року, Бібліотека за цей час створила унікальний архів цифрових копій книжкових пам'ятників з фондів  НБУВ (Collectio Regia), що  передані для тимчасового експонування до зарубіжної установи.

У 2022 році важливою міжнародною подією стало підписання Меморандуму на виконання спільного українсько-кіпрського науково-освітнього проєкту «Кіпр 18-го століття очима Василя Григоровича Барського» разом з Кіпрським Інститутом (Кіпр, Нікосія) за підтримки Посольства України в Республіці Кіпр, що передбачає спільні наукові дослідження рукописної спадщини Кіпру в фондах НБУВ.

Події цього року – воєнні дії, скорочення фінансування, перехід співробітників на неповний робочий тиждень; проблеми з електрикою та інтернетом; відсутність опалення і вибиті вибухом вікна – ускладнили роботу НБУВ. Проте завдання наукових досліджень, інформаційної та комунікативної діяльності, видавничої роботи, визначені планами на 2022 рік, виконані. Колектив Бібліотеки зміг у цілому успішно адаптуватися до роботи в умовах війни, актуалізував розроблювану наукову тематику, вніс значні смислові корективи до постановки досліджуваних наукових проблем, підніс практичну значимість здійснюваних розробок. Завдяки розвиткові дистанційних форм роботи, активізації комунікацій з науковими установами, ученими, бібліотеками, архівами з різних міст України досягнуто помітних якісних зрушень у справі наукової кооперації та координації досліджень.

Важливим досягненням стало своєчасне і результативне впровадження заходів до збереження та поповнення напрацьованих Бібліотекою електронних ресурсів. Значимість отриманих результатів в умовах воєнного стану визначається суспільно-вагомими наслідками залучення нової інтелектуально опрацьованої інформації про національну історико-культурну спадщину України до світового інформаційного простору.