4 жовтня 2023 року в межах Міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Актуальні питання збереження та інноваційного розвитку наукових бібліотек» Інститут біографічних досліджень провів онлайн-засідання тематичної секції «Українська біографіка в контексті наукових і культурних зв’язків країн і народів Центрально-Східної Європи». У роботі секції взяли участь науковці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, інститутів НАН України, Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника, наукової бібліотеки Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України.

На секції було заслухано сім доповідей. Науковий керівник і модератор секції, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України В. І. Попик у вступному слові підкреслив, що нині дослідникам-біографістам потрібно переосмислювати наші уявлення про минуле й сьогодення, адже без цього не можна буде рухатись далі як у науковому, так і в особистому житті. Сучасні науковці повинні долати старі стереотипи й переймати досвід колег з інших європейських країн, адже змінюється відчуття часу, а розуміння людей стає іншим, що впливає на поступ гуманітаристики в сучасному світі.

В. І. Попик у доповіді «Вітчизняна біографіка в контексті історичних і культурних реалій Центрально-Східної Європи» зосередив увагу на житті й спадщині українських діячів крізь призму комунікації та співпраці з народами Центрально-Східної Європи, закцентувавши на важливості подолання ідеологічних маркерів і стереотипів, закладених у роки тоталітаризму у вітчизняний науковий дискурс. Подолання колоніальної спадщини – одна з найважливіших проблем, котру найшвидше треба розв’язати нашим сучасникам.

Учена секретарка Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника, кандидат наук із соціальних комунікацій З. Т. Грень присвятила свою доповідь «Дмитро Бучинський (1913–1963) – організатор виставок української книги в Національній бібліотеці в Мадриді» презентації культурно-дипломатичної та науково-бібліографічної діяльності літературознавця-емігранта, що була спрямована на ознайомлення інших народів з видавничим доробком української діаспори в 1945–1961 роках. Особливо цікаво, з огляду на сучасні тенденції, те, що в архівах Дмитра Бучинського було знайдено документи, в яких ішлося про життя тогочасної української жінки в еміграції. Їм доводилося, окрім наукової чи творчої діяльності, працювати заради сім’ї та виховувати нове покоління українців за кордоном, що було, вочевидь, нелегким завданням.

У доповіді «Бачення поляка та Польщі в книжці для дітей України (1991–2021 рр.)» Н. П. Марченко, кандидат історичних наук, старша наукова співробітниця відділу теорії та методики біобібліографії ІБД НБУВ, висвітлила проблему видання та розповсюдження книг в Україні, у яких репрезентується образ поляка як Іншого, зокрема, дослідниця порівняла їхню кількість з тією, у яких втілено образ росіянина. Ця проблема пов’язана не тільки із колоніальною політикою, що домінувала кілька століть на території України, а й зі збідненим представленням поляків, пов’язаних з нашою країною. Водночас спостерігаємо тенденцію до покращення стосунків України та Польщі, а також провадження роботи на те, аби образи українця та поляка були позитивно представлені в обох національних літературах.

Старша наукова співробітниця відділу теорії та методики біобібліографії ІБД НБУВ, кандидат філологічних наук О. І. Шалак у доповіді «Оскар Кольберг і Чеслав (Цеслав) Нейман крізь оптику їхньої кореспонденції» прослідкувала, як епістолярій розкриває творчі лабораторії відомих постатей, їхні погляди, думки й навіть суперечки, котрі правдиво відтворюють дух тодішньої епохи.

Старша наукова співробітниця відділу теорії та методики біобібліографії ІБД НБУВ, кандидат філологічних наук, доцент О. В. Плющик у доповіді «Колективна пам’ять: біографії героїв російсько-української війни у вуличному просторі» дослідила ті пам’ятки, що з’явилися в період російсько-української війни 2014–2023 років в Україні: Алеї Героїв, Стіни Пам’яті, мурали. У виступі наголосила, що процес формування колективної пам’яті є одним із ключових чинників збереження національної ідентичності. Ця проблема обов’язково повинна бути в науковому дискурсі нині, а особливо після завершення війни, аби пам’ять про кожного загиблого у війні була гідно пошанована.

Начальниця відділу використання інформації документів та комунікацій Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України Н. М. Климович представила інформацію про архівні документи, присвячені літературознавиці Марії Деркач (1896–1972) у доповіді «Матеріали до вивчення життя та наукової діяльності літературознавиці, бібліотекарки Марії Деркач у фондах Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України» й повідомила про можливість до їх доступу в читальному залі ЦДАМЛМ України.

У виступі В. Л. Гальчинського, провідного бібліотекаря відділу зарубіжної україніки Інституту книгознавства НБУВ, на тему «Осип Назарук – відомий український політик, журналіст та публіцист: його діяльність та погляди» йшлося про громадську й публіцистичну діяльність видатної особистості в Україні й за кордоном у першій половині XX століття.

Заслухавши доповіді учасників конференції, змодерувавши наукову дискусію, науковий керівник секції В. І. Попик подякував за плідну роботу та висловив надію щодо подальшого розвитку тем, які були представлені на конференції, а також запросив доповідачів стати дописувачами у фаховому збірнику «Українська біографістика» (http://ub.nbuv.gov.ua/). Нагадав він і про те, що матеріали тез уже опубліковані та розміщені на сайті НБУВ: http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0004726, а відеозапис виступів буде розміщено на ютуб-каналі ІБД: https://www.youtube.com/@biography..5055.

Богдан БРАТУСЬ,

практикант, магістр спеціальності «Філологія»

Навчально-наукового інституту філології

Київського національного університету

імені Тараса Шевченка