5 жовтня 2023 року в рамках Міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Актуальні питання збереження та інноваційного розвитку наукових бібліотек» Інститут інформаційних технологій НБУВ провів тематичну секцію «Цифрові ресурси та сервіси наукової бібліотеки», що зібрала понад 50 учасників у стінах бібліотеки та онлайн. 

      Під час роботи секції було виголошено 8 доповідей, тематика яких варіювалася від формування тематичних колекцій до використання застосунків штучного інтелекту в бібліотечній роботі.

       Засідання секції відкрила директорка Інституту інформаційних технологій НБУВ, докторка наук із соціальних комунікацій К. В. Лобузіна з доповіддю, присвяченою розвитку інфраструктури знань та участі наукових бібліотек у цих процесах. Цінність сформованих сучасними науковими бібліотеками ресурсів полягає, на думку доповідачки, в тому, що користувачам надаються не прості інформаційно-пошукові системи, а розвинені системи розкриття та виявлення знань, забезпечені складними семантичними інструментами. Зусиллями бібліотек формуються інтелектуальні цифрові сервіси підтримки наукових досліджень та управління науковими даними, здійснюється супровід проєктів цифрової гуманітаристики. Інфраструктурний підхід, за словами вченої, надає можливість інтегрувати всі ці інтелектуальні бібліотечні сервіси в єдину національну цифрову інфраструктуру знань, й особливо актуальними є ці процеси в Україні, яка активно розвиває цифрові наукові та освітні ресурси і сервіси, які можна значно збагатити за рахунок бібліотек надійними та достовірними джерелами наукової інформації за умов сумісності та інтероперабельності з іншими науковими інформаційними системами національного та міжнародного рівня.

         Доповідь заступника директора Інституту проблем реєстрації інформації НАН України, члена-кореспондента НАН України А. А. Крючина стосувалася перспектив співпраці ІПРІ та НБУВ із оборонною промисловістю в аспекті забезпечення актуальною реферативної інформацією та впровадження методів пошуку й оцінювання наукового потенціалу. Дослідник висловив думку, що особливо корисними для розуміння структурного, часового і динамічного розвитку визначених наукових дисциплін є методи наукометрії, а високу точність досліджень з визначення наукового потенціалу дослідників в Україні може забезпечити мережевий аналіз даних. При цьому, за словами науковця, такі дослідження доцільно проводити із використанням наукового картографування, візуалізації та аналізу соціальних мереж. Перспективою є створення системи інтеграції наукової інформації на основі РБД «Україніка наукова» та розширення її за допомогою підключення інших наукових баз даних.

         У доповіді, присвяченій бібліотечним сервісам підтримки досліджень, докторант НБУВ С. С. Гарагуля наголосив, що важливим чинником успішності досліджень є їхня інтегрованість до світових систем наукової інформації, а також репрезентація даних про вченого та дослідну установу в мережах наукових ідентифікаторів. Було обґрунтовано ресурсну, сервісну, експертну й методичну роль бібліотек у створенні сервісів підтримки досліджень як комплексів віртуальних ресурсів і послуг, спрямованих на супровід досліджень на всіх його етапах. Доповідачем на матеріалі аналізу низки актуальних проєктів університетських та наукових бібліотек було визначено типову структуру і контент сервісів підтримки досліджень, а саме: інституційний репозитарій, інструменти аналітики даних, засоби захисту інтелектуальних прав автора та установи й віртуальна персоналізована підтримка. Перспективними напрямами розвитку сервісів підтримки досліджень учений вважає  поглиблення інтеграції та інтероперабельності ресурсів, упровадження сервісів інтелектуального аналізу даних, виконання бібліотекою вузькоконтекстуальних запитів у вигляді реферативних та аналітичних матеріалів, послуг перевірки інформації тощо.

         Велике зацікавлення присутніх викликала доповідь молодшої наукової співробітниці відділу стародруків і рідкісних видань Інституту книгознавства НБУВ В. Є. Янчарук, присвячена особливостям використання систематик індексу УДК у розкритті інформаційного потенціалу української стародрукованої книги XVI–XVIII століть. Упровадження індексів УДК для цього сегменту видань дозволяє, зокрема, відповісти на низку типових запитів користувачів, на кшталт видачі конкретних пошукових результатів: текстів певною мовою; текстів певного змісту; ілюстрацій з певними сюжетами; згадок про певну персоналію чи інституцію. Саме гнучкість системи УДК, за словами дослідниці, дозволяє сформувати деталізовані індекси, що допоможуть згенерувати розширені списки літератури у відповідь на такі читацькі запити.

         Доповідь наукової співробітниці відділу інформаційно-комунікаційних технологій Інституту інформаційних технологій НБУВ, докторки філософії з філології О. І. Вощенко була присвячена формуванню е-колекції «Репресована література», що в межах е-бібліотеки «Україніка» представляє матеріали колишнього спецфонду при НБУВ у форматі оцифрованих документів з науковим супроводом (опис колекції, створення тематичних анотацій та атрибуція системою пов’язаних рубрик). Авторка наголосила на переорієнтації принципів оцифрування колекції «Реабілітована література» із жанрово-хронологічного, задоволення попиту користувачів та тематичної єдності е-колекції на принцип убезпечення найцінніших видань від наслідків повномасштабного вторгнення рф за допомогою створення страхових е-копій.

         Молодша наукова співробітниця відділу інформаційно-комунікаційних технологій Інституту інформаційних технологій НБУВ І. В. Данильченко представила увазі учасників конференції актуальні питання формування повнотекстової персональної колекції «Шевченкіана» на базі універсальної  електронної бібліотеки «Україніка». Науковиця підкреслила зусилля фахівців НБУВ, завдяки яким наразі в колекції «Шевченкіана» зібрано та представлено понад 700 повнотекстових документів, а саме видань творів Т. Г. Шевченка та досліджень, присвячених вивченню життя і творчості письменника. До зібраного масиву документів належать видання, що вийшли друком протягом XIX – на початку XXI століть: від 1840 до 2021 року.

        Завідувачем відділу наукового опрацювання документів та каталогізації Державної науково-технічної бібліотеки України О. Ю. Кузнєцовим було продемонстровано можливості кластерного аналізу повнотекстових файлів, що надійшли до ДНТБ України в 2023 році. Дослідник наголосив, що тематичний напрям аналізованих файлів заздалегідь не був відомий, і КТН кожного текстового файлу визначався відносно свого корпусу, текстовий вектор якого формується з усіх файлів, крім аналізованого. Побудова вектору КТН усіх досліджуваних текстів дозволив виявити кластери текстів, подібних за змістом та тематикою.

         З цікавістю учасники секції заслухали й виступ аспіранта Інституту цифровізації освіти Національної академії педагогічних наук України Р. В. Черваньова, присвячений перспективам застосування інструментів штучного інтелекту в бібліотечній роботі, зокрема в аспектах аналітики й візуалізації даних.

        Обговорення доповідей учасниками секції дозволило актуалізувати низку дискусійних питань галузі, посприяло розв’язанню процесуальних колізій формування бібліотеками цифрових сервісів і  стало запорукою включення проблематики заходу в широкий бібліотекознавчий дискурс.

         Із усіма тезами доповідей секції «Цифрові ресурси та сервіси наукової бібліотеки» можна ознайомитися за цим посиланням: http://conference.nbuv.gov.ua/site/reports/id/29/section/161