Нинішнього року країна вдруге відзначає День Української Державності, встановлений Указом Президента від 24 серпня 2021 року. Тож варто детальніше звернутись до його витоків. Адже історія державності,  за визначенням Володимира  Винниченка, – це сукупність характерних ознак економічного, культурного і суспільного життя народу, які формуються століттями, а то й тисячоліттями. Тому згадаймо традиції українського державотворення, які мають понад тисячолітнє літочислення. 

Історія українського державотворення засвідчується першими згадками про заснування столиці Давньоруської держави – міста Києва та подіями, пов’язаними з діяльністю князя Київського Володимира, повідомляє Український  інститут національної пам’яті. У 988 році Володимир прийняв християнство як державну монорелігію, що стало для України цивілізаційним вибором. Тож на вшанування видатного державотворця Київського князя Володимира Великого у День Хрещення Київської Руси–України встановлено День Української Державності.

Християнство сприяло піднесенню культури, освіти, дало поштовх розвитку кириличної писемності. Давня Русь успішно долучилася до загальноєвропейського культурно-релігійного простору. Її державотворчі традиції продовжили, зокрема, Галицько-Волинське князівство, Українська козацька держава, Українська Народна Республіка, Західноукраїнська Народна Республіка, Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського, Карпатська Україна та сучасна незалежна Україна. Тобто історичний зв’язок українських земель з Європою має дуже давні витоки.

Прийняття князем Володимиром християнства, поширення писемності на основі кирилиці, кодифікація норм звичаєвого права в першому правовому кодексі “Руській правді” князя Ярослава Мудрого та його спадкоємців – усе це стало фундаментом правової та політичної культури українського народу. Саме Русь заклала основи державницьких традицій українців.

В основу концепції державних заходів до Дня Української Державності закладено ідею тяглості та спадкоємності тисячолітніх державотворчих традицій України від Русі до сьогодення. Відзначено, що прагнення до свободи та самостійності є визначальною цінністю українців, яка давала наснагу і сили залишатися собою в часи бездержавності. Адже упродовж тривалої історії українці не полишали боротьби за свободу та здобуття державності. Першу в ХХ столітті незалежність Україна проголосила 22 січня 1918 року. Пізніше кілька разів здобувала суверенітет і втрачала його через внутрішні незгоди під час зовнішньої агресії. Актом 24 серпня 1991 року його врешті остаточно утвердила – відновила незалежність. Національна єдність – обов’язкова умова збереження державності.

Важливим атрибутом сучасної держави, що символізує її суверенітет, є державні символи: Державний Прапор України, Державний Герб України та Державний гімн України.

День Української Державності не лише сприяє відновленню історичної справедливості. Святкуючи його, ми засвідчуємо також і повагу до Тараса Шевченка, Миколи Костомарова, Володимира Антоновича, Михайла Драгоманова, Івана Франка, Лесі Українки, Михайла Грушевського, інших знакових для історії представників і представниць національної еліти й борців за державність та незалежність України.

Сьогодні особливо важливо відзначити, що День Української Державності нероздільно пов’язаний із розвитком війська та військовими тисячолітніми традиціями. Українці – захисники нашої державності – нащадки воїнів-русичів, козаків, січових стрільців, вояків УПА. Сучасні Збройні Сили України, стримуючи російського  агресора, захищаючи суверенітет і незалежність Української держави, доводять, що українці – ще й народ-воїнство.

Власне, День Української Державності протидіє російській дезінформації та нівелює фейкові історичні наративи з боку країни-агресора щодо нашої  історії та здобуття незалежності.

З Днем Державності, громадяни України!