13 червня 2023 року відбулося засідання Інформаційно-бібліотечної ради (ІБР) Національної академії наук України, яка розглянула питання інформаційно-бібліотечної роботи у період війни і повоєнного відновлення. Захід пройшов у залі засідань Вченої ради НБУВ у змішаному форматі онлайнової та офлайнової зустрічі на платформі Zoom.

Голова Інформаційно-бібліотечної ради НАНУ, академік НАН України О. С. Онищенко у своїй доповіді «Інформаційно-бібліотечна робота у період війни і повоєнного відновлення: виклики і відповіді» озвучив завдання й можливості інформаційно-бібліотечної роботи в сучасних умовах і на перспективу. Орієнтиром у цьому, на його думку, є курс на багатий інтегрований науково-інформаційний ресурс, системне науково-інформаційне забезпечення. Формування бібліотекаря як інформаційного експерта і менеджера – такою має бути відповідь бібліотечного співтовариства на виклики війни, потреби перемоги і успішної повоєнної відбудови.

Окреслюючи завдання щодо поповнення бібліотечного фонду,  доповідач зазначив, що важливо зосереджуватися на формуванні тематичної бази інформації, яка узагальнює досвід відбудови та відновлення, як вітчизняний, так і зарубіжний. Чим швидше буде накопичено багато якісного матеріалу з питань відбудови, тим кращим буде інформаційний супровід самої відбудови. Кожна бібліотека повинна мати і ситуативно коригувати план свого збереження у період війни і план дій на випадок пошкодження ударами агресора.

Відповідальний секретар ІБР НАН України, кандидатка історичних наук  Г. І. Солоіденко у своїй доповіді здійснила аналіз діяльності бібліотек наукових установ НАН України за 2022–2023 роки.

Аналіз було побудовано на порівнянні показників роботи бібліотек за чотири роки (2003, 2013, 2019 і 2022.) з супроводом відповідними слайдами. Кінцева дата дослідження обумовлена тим, що 9 липня  2003 року на засіданні Президії НАН України було прийнято Постанову НАН України № 186  «Про стан та завдання розвитку в НАН України бібліотечно-інформаційної справи», в якій наголошувалося, що за роки діяльності Академії сформовано потужну бібліотечно-інформаційну систему, яка нині є головним інструментом науково-інформаційного забезпечення потреб науки, освіти, культури, державного управління в Україні. У ній містяться важливі рішення щодо організаційних, правових та фінансових проблем забезпечення доступу до зарубіжних баз даних, створення інтернет-порталів  установ, розробки програмного забезпечення  для бібліотечної діяльності, щодо пришвидшення робіт  з переведення унікальних документів на електронні носії, про внесення змін до Закону України «Про обов’язковий примірник документів», проектування і будівництва для НБУВ та ЛННБУ ім. В. Стефаника нових корпусів книгосховищ.

Проте, як зазначила доповідачка, більшість цих рішень  через недофінансування НАНУ та наукових установ залишились  нереалізованими.

Г. І. Солоіденко поінформувала про стан фондів бібліотек наукових установ, зокрема, після  введення воєнного стану. Значну увагу було приділено  організації процесів захисту та збереження особливо цінних та рідкісних масивів фондів, архівних і рукописних документів. Аналізуючи зміни в інформаційному та соціальному середовищі, доповідачка зауважила, що нині у бібліотеках НАН України реалізується стратегія поетапного переходу від традиційних до інноваційних технологій, які у майбутньому забезпечать гармонійне поєднання всієї сукупності наукової джерельної бази з метою максимально повного задоволення запитів користувачів-науковців.

В обговоренні теми взяла участь генеральний директор Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського,  член-кореспондент НАН України Л. А. Дубровіна.  Вона наголосила, що  головне завдання бібліотек у цей складний воєнний час – зберегти фонди і кадри, налагодити таке обслуговування науки і суспільства, яке дає можливість бібліотекам використати всі свої можливості, бути максимально корисними й актуальними.

Л.А. Дубровіна розповіла про свою участь в минулорічній Конференції європейських національних бібліотек (CENL), яка є дуже потужною та впливовою організацією. Головні бібліотеки цих країн мають усі електронні ресурси і повний цифровий контент усіх фондів. Тому їм була зрозумілою передана у виступі генерального директора головної бібліотеки держави  тривога щодо гострої необхідності  зберегти культурну й наукову спадщину України в умовах війни саме шляхом цифрового копіювання. І кілька національних бібліотек надали НБУВ підтримку:  чи цифровою технікою, обладнанням, комп’ютерами, чи пакувальними матеріалами, папером тощо. Це, зокрема, Національна бібліотека Швеції, Німецька національна бібліотека в Берліні, Британська бібліотека, а також кілька фондів.

Сьогодні, як зазначила  очільниця НБУВ, розробляється генеральний план оцифрування наших унікальних фондів,  пріоритетні напрями його періодичності. І НБУВ готова у випадку крайньої необхідності надати відповідну допомогу в цьому сенсі колегам з інших бібліотек, які ще не мають для цього можливостей.

Свої пропозиції, що знайшли відображення в Резолюції засідання Інформаційно-бібліотечної ради НАН України, під час обговорення доповіді висловив генеральний директор Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника, кандидат педагогічних наук В. В. Ферштей.

Про нові підходи до розкриття бібліотечних фондів, що дозволяють розширити доступ саме до систематизованої наукової інформації, спонукаючи бібліотеки надавати послуги методами і каналами, зручними для користувача, йшлося у виступі завідувачки відділу науково-методичної роботи НБУВ, кандидатки наук із соціальних комунікацій ­ О. Л. Сокур.   У її доповіді, супроводжуваній показом слайдів, наголошувалось на необхідності створення єдиної віртуальної платформи вітчизняної бібліотечної сфери. Суть її полягає в об’єднанні великих масивів інформаційних ресурсів освітнього й наукового характеру. Онлайн-консультації, відеоконференції, онлайн-лекції, вебінари, безпосередній зв’язок фахівців різних країн – це ті можливості, які вже сьогодні реалізуються у світі повною мірою.

У доповіді також зазначалося, що понад десять років поспіль для всієї мережі характерним було скорочення бюджетного фінансування, відтік кваліфікованих кадрів, застаріла матеріально-технічна база, суттєве зменшення нових надходжень. У зв’язку з цим посилювалась нерівність як у доступі до інформаційних ресурсів та погіршенні якості обслуговування, так і зниженні ролі бібліотек у системі інформаційного забезпечення наукових досліджень. Тому, на думку О. Л. Сокур, є нагальна потреба у налагодженні принципово нової системи підвищення кваліфікації бібліотечних кадрів у НАН України через запровадження програм стажування та проходження онлайн-навчання з отриманням відповідних сертифікатів без відриву від основного місця роботи. Розробка онлайн-курсів провідними фахівцями бібліотечної галузі у тісній співпраці з викладачами профільних закладів вищої освіти у подальшому позитивно вплине на розбудову і прогрес вітчизняної бібліотечної справи.

Учасники засідання обговорили виголошені доповіді, внесли конкретні зауваження, пропозиції, побажання.

За підсумками обговорення прийнято резолюцію засідання Інформаційно-бібліотечної ради НАН України:

1. Схвалити основні напрями діяльності бібліотек наукових установ НАН України, спрямовані на забезпечення перемоги України у війні та подальшій післявоєнній відбудові країни.

2. Документи: «Положення про мережу бібліотек Національної академії наук України» та «Положення про бібліотеку наукової установи Національної академії наук України», винесені до обговорення на засідання ІБР НАН України, схвалити з пропозиціями і зауваженнями, прийнятими у ході обговорення. Проєкт Стратегії розвитку бібліотек наукових установ Національної академії наук України на 2023–2027 рр. обговорити з широким залученням бібліотекарів мережі та доопрацювати з урахуванням внесених пропозицій.