28 березня 2023 року відповідно до передбачених планом «Заходів з підвищення кваліфікації співробітників Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського і мережі бібліотек наукових установ НАН України» відбувся вебінар «Еволюція стандартів каталогізації: від 91 правила Британської бібліотеки (1841) до RDA».

У ньому взяли участь 109 учасників з усієї України. Це фахівці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Книжкової палати України імені Івана Федорова, Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, Львівської національної наукової бібліотеки імені В. Стефаника, Одеської національної наукової бібліотеки, Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка, Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського, Національної бібліотеки України для дітей, Державної бібліотека України для юнацтва, Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В. Г. Заболотного, Львівської обласної бібліотеки для дітей, обласних універсальних та університетських наукових бібліотек, а також публічних бібліотек.

      Відкрила вебінар О. Г. Яковенко – заввідділу теорії та історії бібліотечної справи Інституту бібліотекознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Розширену, ілюстровану доповідь «Еволюція стандартів каталогізації: від 91 правила Британської бібліотеки (1841) до RDA» представила провідний науковий співробітник НБУВ, доктор історичних наук Н. В. Стрішенець. 

Доповідачка насамперед наголосила на актуальності теми й зробила хронологічний огляд розвитку правил каталогізації, починаючи з «Правил укладання каталогу» 1841 року, які були розроблені під керівництвом хранителя друкованих книг Бібліотеки Британського Музею Антоніо Паніцці і вважаються першими сучасними правилами описової каталогізації. Пізніше вони були названі «91 правилом». Їх поява була пов’язана з підготовкою повного друкованого каталогу книг Бібліотеки Британського Музею. Основні ідеї, закладені у цих Правилах, були проаналізовані доповідачкою відповідно до сучасних «Функціональних вимог до бібліографічних записів» ІФЛА. Н. В. Стрішенець відзначила їхній вплив на американські видання: «Про побудову каталогів бібліотек...» Ч. Джеветта та «Правила для друкованого словникового каталогу» Ч. Кеттера, які вийшли пізніше.

Окремо були розглянуті німецькі правила, розроблені в Королівській бібліотеці у Мюнхені в 1850 році й  пізніше доопрацьовані Карлом Дзяцко, директором Університетської бібліотеки в Бреслау (Вроцлав). Важливим етапом німецької каталогізації стали «Пруські інструкції» 1899 року, вироблені у зв’язку з підготовкою Пруського зведеного каталогу. Важливо, що харківський бібліотекознавець К. Рубинський звертався до Зведеного каталогу німецьких бібліотек у своїй доповіді, опублікованій у «Записках Харківського університету» 1909 року (с. 12–13, Рубинский К. И. Положение вопроса о библиотечном персонале в Западной Европе и у нас: Докл., чит. библиотекарем Харьк. ун-та К. И. Рубинским в заседании О-ва библиотековедения, 22 нояб. 1908г. // Записки Харьков. ун-та. 1909. Кн. 1, прил.  С. 1–35).

Н. В. Стрішенець проаналізувала вагомий та цікавий внесок українських бібліотекознавців 1920-х років – Юрія Меженка, Юрія Ковалевського і особливо Всеволода Козловського, адже їхні напрацювання того періоду відповідали найкращим досягненням у цій галузі, зокрема Міжнародного бібліографічного інституту в Брюсселі.

Доповідачка відзначила, що значний вплив на подальший розвиток правил мали Паризькі принципи каталогізації 1961 року, на засадах яких були видані «Англо-американські правила каталогізації» 1967 року та «Міжнародний стандартний бібліографічний опис» ІФЛА 1971 року й наступних років. Вона охарактеризувала також «Декларацію про міжнародні принципи каталогізації» ІФЛА 2009 року, яка була переглянута в 2016 році у зв’язку з розробленням нового стандарту каталогізації «Опис та доступ до ресурсу» (Resource Description and Access, RDA).

Аналізуючи цей стандарт, Н. В. Стрішенець наголосила, що останній офіційний випуск RDA (грудень 2020 року) – це вебінструмент, призначений для каталогізації усіх типів носіїв. Вона детально розповіла про основні сутності цієї бібліографічної моделі даних: твір, вираження, втілення, одиниця (примірник), і зауважила, що одна з цілей нового стандарту – створення пов’язаних даних у середовищі семантичного вебу. Пов’язані дані можуть пов’язувати дані різних доменів (бібліотеки, музеї, архіви, видавці). А оскільки метадані бібліотек вважаються надійними, професійно підготовленими, то впровадження їх у семантичний веб сприятиме утворенню нових зв’язків і, зрештою, розвиткові нових знань.

Наприкінці доповідачка відповіла на запитання учасників вебінару.