Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського стала одним з виконавців плану щодо відкритої науки в Національній академії наук України

Нещодавно в Президії НАН України відбулось засідання, присвячене реалізації європейських принципів відкритої науки та виконанню національного плану щодо відкритої науки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2022 року № 892-р.

Відповідно до завдань цього плану на Національну бібліотеку України імені В. І. Вернадського покладено завдання формувати Репозитарій наукових текстів НАН України. Її також залучено до низки інших відповідних заходів Академії. Це, зокрема, створення умов для проведення ефективної роботи з науково-технічною інформацією, що наявна у відкритому доступі; розроблення національних, тематичних (галузевих) та інституційних репозитаріїв даних; забезпечення стандартизації та сертифікації репозитаріїв даних у міжнародних системах сховища даних; забезпечення спільного використання даних з країнами ЄС, зокрема шляхом інтеграції до Європейських просторів даних.

З доповіддю щодо перспектив і можливостей виконання цих завдань та презентацією на тему «Репозитарій наукових текстів НАН України: реалізація завдань національного плану щодо відкритої науки» на цьому засіданні виступила директор Інституту інформаційних технологій НБУВ Катерина Лобузіна.

Вона підкреслила, що сучасне розуміння електронної дослідницької інфраструктури тісно пов’язане з поняттям відкритої науки (Open Science). У 2018 році Єврокомісією та Європейською дослідницькою радою було ініційовано перехід з 2021 року  до відкритого доступу до наукових публікацій, що публічно фінансуються Європейською дослідницькою радою. Було розроблено Plan S, згідно з яким недоцільно підтримувати передплатну бізнес-модель для наукових публікацій у цифровому світі, в якому відкритий доступ надає рівні умови й максимізує вплив, видимість та ефективність усього наукового процесу. Для реалізації цих ініціатив було створено загальноєвропейський науковий репозитарій OpenAIRE. Обов’язковим атрибутом таких ресурсів є англомовний інтерфейс.

Основний акцент у доповіді був зроблений на тому, що створення консолідованого ресурсу відкритої науки в багатьох державах покладено на наукові бібліотеки, які володіють відповідними технологіями та мають спеціалістів у галузі управління даними. Такі можливості є і в Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського.

Так, стосовно напряму підтримки ініціатив відкритого доступу до результатів наукових досліджень в Україні в НБУВ за останнє десятиріччя, в період 2011–2021 років, напрацьовано значний досвід формування корпоративних електронних ресурсів. З корпоративним сервером НБУВ з 2016 року вже працюють 22 бібліотеки науково-дослідних установ НАН України для формування електронного каталогу. Є також хороша практика створення електронних архівів наукових публікацій: «Наукова періодика України» (співпраця з понад 1,5 тисячі   наукових видавництв) (з 2014   року), «Електронна бібліотека Інституту історії України» (з   2016   року) та «Репозитарій НБУВ – EverLib» (з 2018 року), сайти наукових журналів з 2017  року, два з яких – «Рукописна та книжкова спадщина України» й «Український історичний журнал» – індексуються Scopus та Web of Sciences.

Розроблена та апробована в тестовому режимі низка інструментів для передавання й отримання метаданих для різних сучасних інформаційних систем. За це десятиріччя в НБУВ пройшли спеціальну підготовку бібліотечні спеціалісти з управління цифровими науковими даними. Електронні бібліографічні ресурси, наявні в НБУВ, створені на засадах вітчизняних та міжнародних стандартів, надають можливість значно оптимізувати роботу з бібліографічною інформацією. Поряд з повними текстами статей в електронних ресурсах НБУВ наявні повні тексти приблизно 1 тисячі монографічних видань Академії. Упродовж останніх п’яти  років почався стихійний процес створення бази даних монографічних видань: сотні авторів, співробітників НАНУ та інших інституцій звернулися з проханням розмістити їхні монографії у відкритому доступі на порталі НБУВ. Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського є сьогодні найбільшим в Україні інтегратором наукових інформаційних ресурсів, тому за рейтингом видач у пошукових запитах Google розміщені в НБУВ публікації опиняються в перших рядках відповіді браузера. У такий спосіб ресурси, розміщені на цифровій платформі НБУВ, автоматично стають доступнішими для користувачів Інтернету і достойно представляють українську академічну науку.

Для ліквідації лакуни в інформаційному просторі цифрових наукових комунікацій НБУВ має можливість створити на корпоративних засадах з науково-дослідними установами Академії «Репозитарій наукових текстів НАН України» з розширеними функціями управління інформацією на базі цифрової платформи Бібліотечного порталу НАН України – «LibNAS   UA» доступного у тестовому режимі за інтернет-адресою http://libnas.nbuv.gov.ua/.

Доповідь викликала жваве обговорення. Найбільше дискутувалось питання щодо інтеграції репозитарія НАН України з міжнародними та національними системами наукової інформації, зокрема, з загальноєвропейським репозитарієм OpenAIRE. Були також обговорені питання індексування наукових журналів НАН України системами відкритого доступу, наприклад, такими, як DOAJ (Directory of Open Access Journals) – Каталог журналів відкритого доступу.

За результатами засідання його учасники дійшли згоди, що бути інтегратором та створювати консолідований репозитарій публікацій НАН України має саме Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. Питання входження доробку Академії до міжнародних цифрових наукових комунікацій відкритого доступу будуть вирішуватися спільно Бібліотекою та Інститутом програмних систем НАН України, який має досвід роботи з програмним забезпеченням репозитаріїв і з 2012 року підтримує «Електронну наукову бібліотеку періодичних видань НАН  України».