6 жовтня 2022 року в рамках Міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інноваційні трансформації ресурсів і послуг» Інститут інформаційних технологій НБУВ провів тематичну секцію «Цифрові бібліотечні технології організації знань», що зібрала близько 30 учасників. 

Під час роботи секції було виголошено 5 доповідей, тематика яких була зосереджена на питаннях ефективної організації електронних знаннєвих ресурсів, перспективах розвитку дослідницьких інфраструктур та сервісів підтримки досліджень, продуктивної участі бібліотеки у цифрових наукових комунікаціях.

Засідання секції відкрила директорка Інституту інформаційних технологій НБУВ, доктор наук із соціальних комунікацій К. В. Лобузіна з доповіддю, присвяченою новим технологіям організації знаннєвих ресурсів у Бібліотеці, зокрема, удосконаленому користувацькому інтерфейсу реферативної бази даних «Україніка Наукова». Доповідачка презентувала нові пошукові можливості та засоби представлення інформації в РБД: систематизацію записів на основі Рубрикатора НБУВ, ідентифікацію рефератів за сталими ID-номерами, формування масивів реферативних записів за галузевим принципом у 4 кластери, що відповідають серіям Українського реферативного журналу «Джерело» й покликані в перспективі стати його електронною версією. К. В. Лобузіна наголосила на перспективності розробок систем управління науковою інформацією та сервісів підтримки досліджень на базі наукових бібліотек, що було проілюстровано власними розробками ІІТ НБУВ:  інформаційним порталом «Наука України: доступ до знань» та Бібліотечним порталом НАН України LibNAS UA.

Доповідь заступника директора Інституту проблем реєстрації інформації НАН України, члена-кореспондента НАН України А. А. Крючина стосувалася нових технологічних можливостей аналітики публікаційної активності вітчизняних учених з використання РБД «Україніка Наукова». Дослідник презентував пілотну версію пошукової системи «Бібліотека наукометрії».  Базована на алгоритмічних можливостях Manticore Search, обрана система відрізняється високою швидкістю, ефективним пошуком як за допомогою традиційних SQL-запитів для структурованих даних, так і для неструктурованих даних на основі JSON-запитів.  Поточний пошуковий апарат системи дає можливість на матеріалі РБД «Україніка Наукова» (понад 800 тис. записів) та репозитарію arXiv.org (відкритий архів понад 2,1 млн наукових публікацій та препринтів) виявляти закономірності, тенденції розвитку окремих галузей досліджень та взаємозв’язки окремих понять.

 У доповіді, присвяченій бібліотечним порталам знань, завідувач відділу наукового формування національних реферативних ресурсів Інституту інформаційних технологій НБУВ, кандидат наук із соціальних комунікацій С. С. Гарагуля проаналізував діяльність бібліотек у контексті розвитку е-інфраструктур управління дослідницькою інформацією. Дослідником було обґрунтовано,  що з точки зору прагматичних витрат зусиль та ергономічності доступу до ресурсів оптимальним у бібліотечному середовищі виглядає портальний підхід, управління високоінтегрованими сховищами даних. Розглянувши низку проєктів дослідницьких інфраструктур на кшталт European Open Science Cloud, European Research Area, LIBER Europe, доповідач відзначив позитивний досвід участі наукових бібліотек в ролі інтеграційних ланок усіх складників е-інфраструктур. Окремо було наголошено на важливості використання реферативних ресурсів (зокрема, РБД «Україніка Наукова»)  як високосемантизованих текстових масивів, що допомагають виявляти нові знання та зв’язки у сховищах даних, непридатних через надмірний обсяг інформації для релевантного алгоритмічного аналізу. Реферативний сегмент інформації при цьому слугує когнітивним ядром бібліотечного порталу й ресурсною базою для здійснення інтелектуального аналізу тексту й видобутку нових знань, що містяться у наукових текстах імпліцитно.

Доповідь наукової співробітниці відділу інформаційно-комунікаційних технологій Інституту інформаційних технологій НБУВ, докторки філософії з філології О. І. Вощенко була присвячена формуванню е-колекції «Репресована література», що в межах е-бібліотеки «Україніка» представляє матеріали колишнього спецфонду при НБУВ у форматі оцифрованих документів з науковим супроводом (опис колекції, створення тематичних анотацій та атрибуція системою пов’язаних рубрик). Авторка вивчила 8 книг шифрів формату А3 по 145 сторінок кожна (сумарно 1160 сторінок) орієнтовно за 1932–1933 роки й виявила кілька видів частотно повторюваних приміток про вилучення примірників з основного фонду. За словами дослідниці, проаналізовані джерела неспростовно свідчать про діяльність цензурного апарату щодо книг українських авторів переважно періоду «Розстріляного Відродження», й подальша доля більшості видань після їхнього вилучення з фондів НБУВ лишається наразі нез’ясованою.

Завідувач відділу наукового опрацювання документів та каталогізації Державної науково-технічної бібліотеки України О. Ю. Кузнєцов презентував технологію напівавтоматичного конвертування інформаційних ресурсів паперового каталогу до фонду мікрофільмованих дисертацій за 1979–1989 роки у формат записів бібліотечних баз даних. Проєкт, який отримав назву «ККДД»  (скорочення від «Каталог Кандидатських Докторських дисертацій»),  розроблено у вигляді інтернет-сторінки для створення бібліографічних записів у напівавтоматичному режимі на базі PHP 7.1. За підсумками конвертування створено окрему сторінку для пошуку дисертацій на сайті ДНТБ.

Обговорення доповідей учасниками секції стало запорукою включення проблематики заходу в широкий бібліотекознавчий дискурс.

Із усіма тезами доповідей секції «Цифрові бібліотечні технології організації знань» можна ознайомитися за цим посиланням: http://conference.nbuv.gov.ua/site/reports/id/28/section/91