У 2021 р. Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського (далі – НБУВ, Бібліотека) здійснювала дослідження за 12 науково-дослідними темами (9 за відомчою тематикою, 3 за програмно-цільовою та конкурсною тематикою НАН України, 6 фундаментальних, 6 прикладних; 7 наукових проєктів завершено).

Завершилося виконання науково-дослідного проєкту, що отримав підтримку програми розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень (КПКВК 6541230) «Цифрові бібліотечно-інформаційні ресурси у розбудові наукового сегменту національного інформаційного простору» (керівник – чл.-кор. НАН України Л.А. Дубровіна). Розроблено інформаційну архітектуру наукової цифрової платформи «ResearchUA», спрямовану на розвиток електронної дослідницької інфраструктури України та формування бібліотечного сегменту всеукраїнського цифрового наукового простору та реалізовано в тестовому режимі відповідний інтерфейс на порталі НБУВ. На засіданні Президії НАН України було схвалено представлений проєкт створення Репозитарію Національної академії наук України при Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського. Репозитарій НАН України функціонуватиме на корпоративних засадах з науково-дослідними установами Академії на базі цифрової платформи Бібліотечного порталу НАН України – «LibNAS UA». Сайт Бібліотечного порталу НАН України – LibNAS UA доступний у тестовому режимі за інтернет-адресою http://libnas.nbuv.gov.ua/ Розроблено та подано для затвердження Президією НАН України Положення та Регламент роботи Бібліотечного порталу НАН України – «LibNAS UA». За результатами виконання цього проєкту вийшли друком 4 колективні монографії загальним обсягом 118,65  обл.-вид. арк.: «Цифрові бібліотечно-інформаційні ресурси у розбудові наукового сегменту національного інформаційного простору» (чл.-кор. НАН України Л. А. Дубровіна, К. В. Лобузіна, Л. В. Коновал, С. С. Гарагуля та ін.); «Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського: формування фонду, науково-дослідна та науково-інформаційна діяльність, створення електронного ресурсу (2000–2021)» (чл.-кор. НАН України Л. А. Дубровіна, О. П. Степченко, Т.В. Коваль та ін.); «Історико-культурні фонди Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: дослідження, організація доступу та створення електронного ресурсу (2000–2020)» (Г. І. Ковальчук, Н. П. Бондар, Л. В. Івченко, О. В. Заєць та ін.); «Інститут архівознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: формування та дослідження Архівного фонду Національної академії наук України (2000–2020)» (Л. М. Яременко, О. В. Березовська, О. І. Вербіцька).

Відповідно до Цільової програми наукових досліджень НАН України «Соціокультурний простір України у формуванні національної стратегії: територіальні ідентичності, ідентифікаційні символи, ментальні практики» Бібліотека виконувала проєкт «Формування цілісного соціокультурного простору України як складова консолідаційних національних стратегій» (керівник – чл.-кор. НАН України Л.А. Дубровіна). Проєкт присвячений дослідженню культуроутворюючих чинників єдності українського простору як важливого фактора забезпечення сталості та поступальності суспільного розвитку. Значна увага приділена науковому осмисленню варіативності соціокультурного контексту життя територіальних соціумів та зусиль культурних та наукових інституцій (у першу чергу - бібліотек) для неконфліктної та конструктивної репрезентації такої варіативності. За результатами підготовлено монографію «Формування цілісного соціокультурного простору України як складова консолідаційних національних стратегій» (чл.-кор. НАН України Л. А. Дубровіна, О. С. Онищенко, В. І. Попик, В. М. Горовий та ін.) та аналітичні записки «Інформаційний синтез українського національного простору в контексті варіативності його соціокультурних кодів» й «Репрезентації поліфонічності національного буття в державних національних соціогуманітарних стратегіях: стан та перспективи» загальним обсягом 19 обл.-вид. арк. Виконані публікації за темою наукового проєкту, створені тематичні бібліотечно-інформаційні ресурси (он-лайнові бібліографічні та науково-довідкові ресурси); оприлюднено результати науково-дослідної роботи на семінарах та конференціях. 

У 2021 р. розпочато виконання індивідуального проєкту науково-дослідних робіт молодих учених НАН України на 2021 – 2022 рр. «Бібліотеки у розвитку е-інфраструктури управління науковою інформацією» (С. С. Гарагуля). За підсумками дослідження було визначено типову структуру і контент сервісів підтримки досліджень, а також спектр послуг, що надаються науковими бібліотеками в контексті розвитку е-інфраструктур управління науковою інформацією. Підсумком першого етапу проведеного дослідження та практичного впровадження його результатів є 5 публікацій, зокрема у профільних часописах та збірниках наукових праць, участь у наукових конференціях та семінарах за темою дослідження (зокрема, наукова доповідь С. С. Гарагулі «Сучасні системи наукової інформації: бібліотечна підтримка та переваги для вчених», виголошена на Бюро Відділення історії, філософії та права), а також розміщення 4 науково-методичних матеріалів та близько 20 глосарних статей   на вебпорталі НБУВ.

У межах проєкту «Бібліотечні портали знань» Інститутом інформаційних технологій  (К. В. Лобузіна) здійснювалась підтримка функціонування та удосконалення інформаційної архітектури національних бібліотечно-інформаційних ресурсів: електронного каталогу НБУВ, репозитарія «Наукової періодики України», реферативної бази даних «Україніка наукова», е-бібліотеки «Україніка», інформаційного порталу «Наука України: доступ до знань». Відбувався подальший розвиток цифрових тематичних колекцій, зокрема, у звітному році було організовано цифрові колекції «Сковородіана» та «Кримський Агатангел Юхимович», розпочато роботи з формування цифрового ресурсу «Репресована література».  Здійснювалось формування Репозитарію НБУВ та підтримка сайтів наукових періодичних фахових видань НБУВ, організація наукових метаданих для отримання DOI. Продовжувалося формування корпоративного електронного каталогу мережі бібліотек науково-дослідних установ НАН України, у якому беруть участь 24 установи. Відбувалося стале накопичення матеріалів для створення бази даних джерел бібліотекознавчої інформації та аналіз сучасних тенденцій в організації бібліотечних порталів знань, що сприяло підготовці матеріалів до колективної монографії «Бібліотечні портали знань». Опубліковано науково-методичний посібник «Таблиця відповідності між науковими спеціальностями, спеціальностями, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, Рубрикатором НБУВ і УДК» та 4 методичні посібники «Створення та впорядкування наукометричних профілів Author ID та Researcher ID : інструкція для співробітників НАН України», «Створення та впорядкування профілів наукових установ у Scopus та Web of Science: інструкція для співробітників НАН України», «Наукометричний профіль дослідника та установи у Google Scholar : інструкція для співробітників НАН України», «Наукова мережа Publons: профілі дослідника та установи : інструкція для співробітників НАН України».

Наукові дослідження Інституту архівознавства (акад. НАН України О. С. Онищенко, Л. М. Яременко) були зосередженні у площині системного вивчення архівного фонду НАН України, наукового опрацювання, археографічної реконструкції та джерелознавчого аналізу документного масиву з історії НАН України, всебічної розробки документів науково-архівної спадщини видатних українських вчених. Здійснювалось вивчення і науковий аналіз процесів створення і функціонування службової документації та документаційного забезпечення діяльності організацій, що входять до складу НАН України, питань експертизи цінності документів, їх фондування та створення науково-довідкового апарату. Проводилися наукові дослідження з документознавчого вивчення історії української академічної науки, архівної спадщини видатних вчених НАН України та формування й збереження комплексу документних джерел як складової Архівного фонду НАН України і НАФ. Опубліковано 44 наукові публікації, 15 статей у фахових наукових виданнях, з них 3 статті опубліковано у наукових фахових  виданнях, що індексуються в міжнародних базах даних Scopus та Web of Science, 6 електронних статей та повідомлень на порталах в мережі Інтернет. Взято участь у підготовці 8 наукових видань. Результати наукових досліджень апробовано на 27 наукових заходах, на яких виголошено 43 доповіді. Зокрема, прийнято участь у 20 міжнародних заходах, з них 2 – у Швейцарії, 1 – у Білорусі, 1 – у Литві, 1 – США.

В Інституті рукопису НБУВ (О. П. Степченко) здійснено ґрунтовні та багатоаспектні дослідження в галузі науково-дослідної, науково-методичної, науково-практичної та науково-інформаційної роботи з рукописними фондами. Вийшли друком 7 наукових видань: міжнародна колективна монографія «Віденський Октоїх. Codex Vindobonensis Slavicus 37» (Л. А. Гнатенко), науковий каталог «Джерела до життєпису Олени Сахновської (листи мисткині до Стефана Таранушенка 1947–1958 рр. з фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського)» (О.В. Сторчай, Н.О. Щеколдіна), публікація документів «Zbiór dla kuchmistrza tak potraw jako ciast robienia wypisany roku 1757 dnia 24 lipca / wyd. i opr. J. Dumanowski, S. Bułatowa. Monumenta Poloniae Culinaria. Polskie zabytki kulinarne» (С. О. Булатова),  наукове дослідження «Молитовник князя Володимира (Служебник Теодоровича) XIV століття : Видання факсимільного типу. Дослідження» (Л. А. Гнатенко), науковий каталог «Архів Петра Панча з фондів Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського як джерело з історії української літератури ХХ ст.» (Т. В. Міцан), каталог виставки «Раритети Української козацької держави – Гетьманщини XVII–XVIII ст.: до 30-річчя Незалежності України» (Т. С. Горбач), збірник наукових праць «Рукописна та книжкова спадщина України : археограф. дослідж. унікальних арх. та бібл. фондів» (вип. 27).

Інститутом книгознавства (Г. І. Ковальчук) сформульовано теоретичні постулати проведення атрибуції та експертизи історико-культурних пам’яток у ретроспективних фондах великих бібліотек, наголошено на необхідності уніфікації підходів до цього, визначено проблемні питання цієї діяльності і констатовано, що в державі не існує механізму ліцензування експертної діяльності або, іншими словами, атестації співробітників бібліотек в якості експертів книжкової спадщини. Опубліковано 7 окремих видань, з них 4 монографії: колективна – «З історії книжкової культури України: дослідження ретроспективних книжкових, образотворчих, музичних видань та історичних колекцій з фондів Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського» (наук. ред. Г. І. Ковальчук); «Багатотиражна преса України 1917–1941 років: становлення, розвиток, контент»  (О. А. Вакульчук); «Нотне видавництво Генріха Їндржишека: 1902–1919» (Л. В. Івченко); «Вільнюські Євангелія 1575–1644 рр. з фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: дослідження, попримірниковий опис, альбом ілюстрацій» (Н. П. Бондар). Крім монографій, опубліковано каталог «Supplementum»: Додаткові відділи бібліотек польського короля Станіслава Августа Понятовського «Collectio Regia» та Волинського ліцею в Кременці» (Л. М. Деменко), збірник матеріалів «Історія Аскольдової Могили та Пустинно-Микільського монастиря м. Києва за публікаціями ХІХ–початку ХХ ст. з фондів відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського» (І. С. Шекера) та бібліографічний покажчик «Народна культура, фольклор і мова українців Канади : анотований бібліографічний покажчик видань із фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського» (Н. Г. Солонська).

Співробітниками Служби інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади (В. М. Горовий), Національної юридичної бібліотеки (Ю. М. Половинчак) та Фонду президентів України  (В. М. Удовик) у напрямі дослідження бібліотеки у формуванні інформаційного  ресурсу  стратегічних  комунікацій  українського  суспільства здійснювалося вивчення трансформації  бібліотечних  установ в умовах впровадження  в інформаційну сферу суспільства електронних  інформаційних  технологій, пов’язаного з  цим процесом  зростаючого  впливу  глобальних  інформаційних  ресурсів на національний  інформаційний простір. Видано колективну монографію «Бібліотеки у формуванні інформаційного  ресурсу стратегічних  комунікацій  українського  суспільства» (наук. ред. В. М. Горовий), енциклопедичний довідник «Місця пам’яті української дипломатії» (І. Б. Матяш), збірник наукових статей «Наукові праці НБУВ» (вип. 61). Також здійснювалося видання 12 найменувань інформаційно-аналітичних журналів та 2 он-лайн видання. Загалом протягом звітного року видано 320 випусків.

Наукові співробітники Інституту бібліотекознавства (О. М. Василенко) здійснювали наукові дослідження у межах чотирьох основних напрямів: концептуальні засади стратегічного розвитку наукової бібліотеки в сучасній системі наукових комунікацій; підвищення ефективності діяльності бібліотечно-інформаційного комплексу в умовах трансформації наукових комунікацій; ефективність науково-методичного забезпечення і взаємодії наукових бібліотек в умовах розвитку електронної комунікації; бібліотекознавчі дослідження, підготовка та підвищення кваліфікації наукових кадрів як стратегічний напрям розвитку наукової бібліотеки. За результатами опубліковано 5 видань:  збірник матеріалів наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Від управління ресурсами – до управління знаннями : матеріали Міжнародної наукової конференції (Київ, 5–7 жовтня 2021 р.)»; збірник наукових статей «Наукові праці НБУВ» (вип. 62); науково-допоміжний бібліографічний покажчик «Зарубіжні періодичні видання у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського та бібліотек наукових установ НАН України (надходження 2019–2020 рр.)» (О. М. Василенко); бібліографічний покажчик «Обмінний фонд Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського у 2021 році» (Л. А. Пестрецова); інформаційно-аналітичний огляд «Робота бібліотек наукових установ Національної академії наук України в 2020 році: інформаційно-аналітичний огляд» вип. 26 (Т. Л. Кулаковська, О. Л. Сокур, Г. І. Солоіденко). Надруковано 4 номери науково-практичного журналу «Бібліотечний вісник» (щоквартальник).

Досліджувалися проблеми вітчизняної біографіки та біобібліографії, зокрема біографіки української академічної науки Інститутом біографічних досліджень НБУВ (чл.-кор. НАН України В.І.Попик). Проведені дослідження суттєво поглибили і скоригували існуючі нині теоретичні уявлення щодо загального спрямування, світоглядних орієнтирів, теоретичних засад, форм і методів, конкретних завдань, ефективних інформаційних засобів подальшого розвитку біографічної науково-дослідної та літературної роботи, видавничої та інформаційно-бібліотечної справи. Опубліковано 6 наукових видань: колективну монографію «Українська біографіка ХХІ століття: мозаїка контекстів і форм» (чл.-кор. НАН України В. І. Попик, Л. І. Буряк, О. В. Бугаєва та ін.), монографію «Біографіка: феномен культури і науки, інформаційний ресурс суспільства» (чл.-кор. НАН України В. І. Попик), науково-бібліографічне дослідження «Книжкові джерела української біографіки (2010–2013)» (О. М. Яценко), документальне видання «Крижанівський В. Ми знову здобули державність. Спогади першого посла незалежної України в Росії» (І. І. Стамбол); науково-популярне видання «Михайло Комаров» (І. І. Стамбол); збірник наукових праць «Українська біографістика» (вип. 21). Організовано та проведено із застосуванням засобів онлайнової комунікації з використанням інтернет-платформи Zoom Сімнадцяті Біографічні читання «Біографіка: таємниці ремесла дослідника».

За результатами наукового проєкту з розроблення теоретичних, методичних та прикладних аспектів формування національної бібліографії в контексті вивчення спадщини діячів української науки та культури (С. С. Кіраль) видано монографію «Київськими стежками Івана Чендея : листування з критиками» (С. С. Кіраль); монографію «Українська революція (1917–1921 рр.) у бібліографічних покажчиках» (Т. В. Добко, О. Я. Дуднік); публікацію документів «Щоденники Івана Чендея. Кн. 1 та кн. 2», «Іван Чендей. Листування з київськими критиками» (С. С. Кіраль); біобібліографічні посібники «Академік Анатолій Глібович Загородній: матеріали до біобібліографії: до 70-річчя від дня народження», «Засновники і президенти Національної академії наук України» та «Наукові праці академіка І. Д. Беха – науково-освітній ресурс з питань психолого-педагогічного розвитку особистості» (Т. В. Добко та ін.).

В межах наукового проєкту «Технологічні та соціально-економічні чинники довговічності особливо цінних бібліотечних фондів, що становлять культурне надбання України» (Л. В. Муха) здійснювався моніторинг  фактичного фізичного стану цінних фондів НБУВ на різноманітних матеріальних носіях, а також розроблена електронна анкета для інтерактивного опитування наукових бібліотек науково-дослідних установ НАН України. З метою осучаснення систем збереження та удосконалення режимів зберігання вперше в Бібліотеці здійснювалась валідація основних положень діючої системи збереження раритетних документів з акцентуванням на екологічну та матеріалознавчу складові.

Наказом МОН України від 04.01.2021 р. № 2 «Про включення наукових установ до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави», Бібліотека включена до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави.

Міжнародна діяльність НБУВ стосувалася створення цифрових ресурсів історико-культурної спадщини та публікацій унікальних джерел спільної історико-культурної спадщини України та Польщі.  У 2021 році НБУВ взяла участь у підготовці міждержавного українсько-польського наукового та культурного проєкту з організації виставки «Колекція Регія. Пишність і знання», яка відбудеться у Королівському Замку – Музеї Резиденції королів Польщі у Варшаві (травень-серпень 2022  рік). Керівник Проєкту – генеральний директор НБУВ, член-кореспондент НАН України   Дубровіна Л.А. У рамках Проєкту з метою забезпечення  врегулювання питань охоронної політики держави під час та в процесі переміщення культурних цінностей України для експонування за кордоном, було підписано 3 міжнародні  Угоди між НБУВ та Королівським  Замком у Варшаві – Музеєм: Угода про співпрацю у сфері культури; Угода про тимчасову передачу на відповідальне зберігання експонатів до Королівського Замку у Варшаві – Музею та Угода про співпрацю в галузі створення цифрових копій книжкових пам'яток з фондів НБУВ, що передаються для тимчасового експонування на спільну  Виставку «Колекція Регія. Пишність і знання».

2021 рік позначився активною співпрацею НБУВ та CENL в рамках проєктів цієї професійної міжнародної організації з питань діяльності бібліотек як   невід'ємноі складової інформаційної політики кожної держави у вирішенні питань участі бібліотечних установ у створення глобальної системи вільного  доступу до інформації, яка зберігається  у книгозбірнях світу та використання   інформаційних ресурсів бібліотек на користь суспільного розвитку. Співробітники НБУВ були активними учасниками наукових семінарів CENL, що проводились цією організацією на базі національних бібліотек Естонії, Бельгії, Туреччини (режим роботи: онлайн). 

НБУВ плідно співпрацює з державною установою Азербайджанської Республіки – Бакинським міжнародним центром мультикультуралізму, представництва якої діють в Німеччині, США, Ізраїлі, Італії, Румунії, Молдові, Португалії, Україні та ряді інших країн. Спільний проєкт цього центру та Бібліотеки – видання бібліографічного  покажчика «Переклади та дослідження творчості видатного азербайджанського поета та мислителя Нізамі Ганджеві в Україні (1971-2021)», який був присвячений 880-літтю від року народження видатного поета і мислителя. Бібліографічне дослідження було проведено відділами науково-бібліографічної інформації та відділом міжнародної інформації і зарубіжних зв'язків НБУВ.

У квітні 2021 р. Бібліотека й Посольство Україні в Лівані повідомили про результати творчої співпраці упродовж кількох років: завдяки спільній роботі було віднайдено у фондах НБУВ примірник Євангелія, видрукуваного арабською мовою за підтримки і допомоги гетьмана України Івана Мазепи (книга раніше вважалася втраченою). Тож до друкарень в Україні та Лівані було передано примірники цього Євангелія для наступного опублікування, а також було організовано виставку в посольстві в Бейруті, присвячену 150-річчю Агатангела Кримського. А восени перші примірники видрукуваного факсимільного видання Мазепиного Євангелія презентувалися в Національному заповіднику «Софія Київська» та Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського.

Важливою й помітною подією в житті нашого закладу стало проведення у читальній залі НБУВ першого засідання створеної в Україні Ради безбар’єрності, якою опікується дружина Президента України Олена Зеленська. Засідання відбулося 29 червня за її участі та під головуванням Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля. Це була цікава і резонансна подія, що мала помітний відгук у пресі.