9 червня 2022 року відбулися організовані Інститутом біографічних досліджень НБУВ XVIIІ Біографічні читання, присвячені пам’яті засновника та першого директора Інституту біографічних досліджень, доктора історичних наук, професора Віталія Сергійовича Чишка (1951–2003). 

До програми Біографічних читань було включено близько 60 доповідей учених НБУВ та академічних інститутів, науковців закладів вищої освіти, бібліотек і архівів, музеїв України. Приємно відзначити, що участь в онлайн-форматі заходу взяли близько 40 осіб.

Директор Інституту біографічних досліджень, член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор Володимир Попик у вступному слові та своїй доповіді «Реалії воєнної доби і актуальні завдання вітчизняної біографіки» задав тон більшості тем доповідей щодо нових викликів і завдань, що постали перед українською біографікою як важливою частиною національної науки і культури в умовах протистояння російській агресії.

Так, директорка Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського, докторка педагогічних наук, професорка, член-кореспондентка НАПН України  Лариса Березівська,  виголошуючи доповідь на тему «Штрихи до біографічних портретів українських педагогів першої третини ХХ ст.», зробила акценти на педагогічній біографіці.  Адже вона надзвичайно важлива у переосмисленні знань про життя та діяльність, погляди й світоглядні цінності педагогів і освітян минулого задля інформаційного забезпечення процесу розроблення шляхів її реформування в умовах розбудови Нової української школи як складника інтеграції України в європейський і світовий освітньо-науковий простір.

Надія Любовець, завідуюча відділом теорії та методики біобібліографії Інституту біографічних досліджень НБУВ, кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця, у доповіді «Спогади про війну в сучасному вимірі: інформаційно-комунікативний потенціал» наголосила на великій цінності спогадів та інтерв’ю учасників і свідків драматичних подій російсько-української війни 2014–2022 років, окреслила наукові підходи до вироблення ефективних методик збирання, опрацювання, систематизації спогадів сучасників, їх актуалізації в національному інформаційному просторі, а також використання у майбутньому в дослідницькій роботі як джерела вивчення героїчних і трагічних сторінок історії нашої Батьківщини.

Старша наукова співробітниця відділу теорії та методики біобібліографії Інституту біографічних досліджень НБУВ, кандидатка історичних наук Наталія Марченко в доповіді «Наративи “війни” в его-документах дитячих письменниць України (2014–2022)» зосередила увагу на основній тематиці й проблематиці его-документів, зокрема щоденників-онлайн, створених у час війни 2014–2022 років українськими дитячими письменницями.

Олена Бугаєва, старша наукова співробітниця відділу теорії та методики біобібліографії Інституту біографічних досліджень НБУВ, кандидатка історичних наук, у темі доповіді «Музична символіка України на тлі війни: сучасні моделі біографічних студій» звернула увагу на широту представлених моделей біографічних студій у музиці, що створені протягом перших ста днів повномасштабної війни в різних виконаннях як професійних співаків і колективів, так і самодіяльних.

Презентувавши тему «Біографічний резонанс: дані гугл-трендів про відомих українців за три місяці війни», Ігор Стамбол, старший науковий співробітник відділу теорії та методики біобібліографії Інституту біографічних досліджень НБУВ, кандидат історичних наук, продемонстрував у таблицях і графіках звернення до пошукової системи Гугл дані про відомих діячів України (Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Тарас Шевченко, Симон Петлюра, Степан Бандера та інші), проаналізував причини особливої уваги користувачав з різних країн світу до персоналій, пов’язаних з боротьбою українського народу за національне визволення й самоствердження. 

Доповідь старшої наукової співробітниці відділу шевченкознавства Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, кандидатки філологічних наук Роксани Харчук «Короткий курс українофобії: два оповідання Міхаіла Булгакова» викликала заінтересовану дискусію навколо проблем подолання українським суспільством колоніальної спадщини, «імперських» і «радянських» стереотипів у свідомості громадян. Прикметно, що обговорення продовжилсь і в чаті заходу, і по завершенні Читань.

З представленням різноманітних новаторських конфігурацій біографічних репрезентацій діячів української історії й культури виступила в доповіді «Драматургічна біографіка в контексті видань сучасної драматургії» головна наукова співробітниця кафедри української літератури, компаративістики та грінченкознавства Київського університету імені Бориса Грінченка, докторка філологічних наук, професорка Олена Бондарева.

Олександр Бонь, доцент кафедри історії України Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидат історичних наук, доцент, у доповіді «Остап Вишня під наглядом ДПУ в 1920 роках» репрезентував нові матеріали до біографії письменника.

Учасники Читань ознайомилися з низкою доповідей, які стали результатом глибоких фахових досліджень як окремих постатей, так і колективних біографій. Заступник директора з наукової роботи Інституту літератури ім.  Т. Г. Шевченка НАН України, завідувач відділу шевченкознавства, доктор філологічних наук, старший науковий співробітник Олександр Боронь у доповіді «Сучасні версії Шевченкового псевдобатьківства» висловив свої аргументи й виклав беззаперечні факти, які спростовують поширені в літературі необґрунтовані спекулятивні припущення. Людмила Ольховська, провідна наукова співробітниця Полтавського літературно-меморіального музею В. Г. Короленка, представила біографію старшої доньки письменника-класика кінця ХІХ – початку ХХ століття В. Г. Короленка – Софії Володимирівни (1876–1957), яка стала засновницею й першою директоркою Полтавського літературно-меморіального музею його імені, а також історію створення цього закладу. Галина Карпінчук, наукова співробітниця відділу шевченкознавства Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка, кандидатка філологічних наук, спираючись на особові та слідчі справи шевченкознавців 1920-х–1930-х років, окреслила їхню роль у вивченні життя й творчості Великого Кобзаря.  Олена Мокроусова, головна фахівчиня Київського науково-методичного центру з охорони, реставрації та використання пам’яток історії, культури і заповідних територій, кандидатка історичних наук, у доповіді «Доля українських архітекторів у роки Другої світової війни: окупація, евакуація, фронт, еміграція» проаналізувала біографії професійного кола українських архітекторів, що складалося з метрів старої дореволюційної школи та першого покоління архітекторів, які отримали освіту вже в 1920–30-х роках у Києві та Харкові, в часи Другої світової війни. Професор кафедри журналістики і нових медіа Інституту журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка, доктор філологічних наук, професор Микола Васьків у доповіді «Віктор Женченко та його внесок в українське поетичне та класичне вокальне мистецтво» окреслив внесок відомого українського оперного співака й поета в українську літературу й оперне виконавське мистецтво, а також розповів про складні перипетії життя В. В. Женченка (1936–2021), опрацьовані методами усної історії.

Новітнім формам і методам розбудови електронних ресурсів біографічної інформації було присвячено доповідь начальниці відділу використання інформації документів та комунікацій Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України Наталії Климович про проєкт «Комплексна система інформатизації ЦДАМЛМ України».

Виступи учасників Біографічних читань, обговорення доповідей і творча дискусія були позначені зосередженням уваги на ключових теоретико-методологічних і методичних проблемах розвитку сучасної української біографіки.

За браком часу  не всі учасники Біографічних читань змогли виступити, але з тезами їх доповідей і повідомлень можна буде ознайомитися в електронному науковому збірнику «Біографіка», який започатковується нині Інститутом біографічних досліджень НБУВ.

Інститут біографічних досліджень звернувся до учасників Біографічних читань з пропозицією щодо підготовки на основі доповідей наукових статей, які після наукової експертизи можуть бути опубліковані в черговому тематичному випуску збірника наукових праць «Українська біографістика».

Оксана Плющик,

кандидат філологічних наук, доцент,

старший науковий співробітник,

учений секретар Інституту біографічних досліджень НБУВ