Валерій Іванович Бєляєв народився 14 жовтня 1931 р. у м. Пушкін (нині – у складі м. Санкт-Петербург, РФ) у родині викладачів. Закінчив у 1954 р. фізичний факультет Московського державного університету ім. М. В. Ломоносова. Далі навчався в аспірантурі та працював викладачем на кафедрі фізики моря у рідному університеті (1954–1959). Протягом 1959–1962 рр. – молодший, згодом старший науковий співробітник Інституту прикладної фізики моря АН СРСР у м. Обнінськ (Московська область, РФ).

У 1962 р. В. І. Бєляєв прийняв пропозицію про співпрацю від директора Морського гідрофізичного інституту АН УРСР А. Г. Колєснікова і переїхав до Криму, де залишився до кінця життя. У 1962–1964 рр. він – старший науковий співробітник, 1964–1973 рр. – завідувач відділу математичних методів обробки та систематизації даних спостережень, 1966–1973 рр. – заступник директора Морського гідрофізичного інституту АН УРСР (м. Севастополь).

На деякий час В. І. Бєляєв переходить працювати до Інституту біології південних морів ім. О. О. Ковалевського АН УРСР, що діяв у Севастополі. Спочатку він старший науковий співробітник відділу планктону, а потім очолив ним же організований відділ математичного моделювання (1973–1980).

У 1981 р. вчений повертається до Морського гідрофізичного інституту АН УРСР завідувачем відділу фізичної хімії, а із 1986 до 1999 року керує відділом оптики і біофізики океану. В останній період роботи в інституті за ініціативою В. І. Бєляєва та його особистою участю була налагоджена плідна співпраця з Інститутом океанології Польської академії наук, що була продовжена і після смерті вченого.

Водночас у 1992–1999 рр. В. І. Бєляєв займав посади директора та завідувача відділу математичного моделювання природно-господарських систем Наукового центру проблем моделювання в екології і рекреаційній географії НАН України.

Накопичений науковий досвід та успішна дослідна робота дозволила В. І. Бєляєву отримати у 1964 р. ступінь доктора фізико-математичних наук, а у 1969 р. – звання професора зі спеціальності геофізика та бути обраним членом-кореспондентом АН УРСР. У 1988 р. він став академіком АН УРСР.

Наукові дослідження В. І. Бєляєва присвячено проблемам морських екосистем. Він розвинув новий науковий напрям океанології – математичне моделювання морських екологічних систем в умовах антропогенних навантажень. Став одним із розробників моделей фізіологічних процесів у тканинах організмів морських тварин при взаємодії з навколишнім середовищем, моделей екосистем шельфу пелагіалі Чорного моря та його сірководневої зони, моделі еволюції Сонячної системи. Створив новий тип логіко-інформаційних моделей екологічних і еколого-економічних систем. В. І. Бєляєв є автором понад 300 наукових праць, у т. ч. 15 монографій.

Вчений вів активну науково-громадську діяльність. Серед численних громадських навантажень В. І. Бєляєва: член Географічного товариства УРСР, член Ради з проблем біосфери АН СРСР та член робочої групи Ради з проблем біосфери АН УРСР, член Комітету з державних премій в галузі науки та техніки при Раді міністрів УРСР, член океанографічної комісії АН УРСР, член комісії з підготовки програми комплексних наукових досліджень Південного наукового центру АН УРСР та багато інших.

За незалежності України В. І. Бєляєв взяв дієву участь у створенні Кримського регіонального відділення НАН України, яке очолював протягом 1992–1997 рр.

З 1993 р. до 1998 р. він – член Президії НАН України.

Помер 28 березня 1999 р. Похований у м. Севастополь.

Вже посмертно творчий внесок у науку В. І. Бєляєва було відзначено Державною премією України в галузі науки і техніки (2000).

Виставку з нагоди 90-річчя від дня народження академіка НАН України В. Я. Бєляєва підготовлено на базі документів особового фонду № 60 «Бєляєв Валерій Іванович (14.10.1931 – 28.03.1999) – океанограф, академік НАН України (1988)», що зберігається у Інституті архівознавства НБУВ. Для експозиції з фонду відібрано 28 документів (32 зображення).

Про життєвий та науковий шлях вченого свідчать автографи особового листка з обліку кадрів та два аркуші автобіографії, де В. І. Беляєв оповідає про свою родину.

Значна частина особового фонду вченого представляє його науковий доробок, серед яких є неопубліковані праці. Експозиція знайомить з деякими статтями, доповідями науковця, а також заявою на наукове відкриття «Явища посилення фотосинтезу фітопланктону турбулентністю у водоймах (річках, озерах, морях і т. ін.)» та його опис.

Характеристику науковим досягненням вченого дано професором Військово-космічної академії ім. О. Ф. Можайського Л. Т. Матвєєвим у відгуку на план-проспект монографії вченого «Метод Лагранжа в кінетиці хмарних процесів» та рекомендації академіка АН УРСР Ю. О. Митропольського з висунення В. І. Бєляєва до складу академіків АН УРСР.

Уявлення про роботу В. І. Бєляєв як члена-кореспондента та академіка НАН України дають його звіт (1970) та текст виступу на Загальних зборах Академії наук щодо обговорення концепції її розвитку (1990).

Про ґрунтовність вченого у підході до вирішення проблем на керівних посадах свідчать наступні документи: пропозиції до президента АН УРСР Б. Є. Патона щодо створення спеціального підрозділу в Морському гідрофізичному інституті АН УРСР для вивчення проблеми сірководневої зони Чорного моря (1984), автограф чернетки Статуту Наукового центру проблем моделювання в екології та рекреаційній географії АН України (1992) тощо.

На виставці презентовано деякі записи про закордонні відрядження В. І. Бєляєва, співпрацю з МАГАТЕ та ЮНЕСКО, роботу експертом у Комітеті з державної премії УРСР в галузі науки та техніки.

В експозиції маємо три фотознімки науковця: його фотопортрет, фото на анкеті та світлину, на якій В. І. Бєляєв зафіксований на Загальних зборах Відділення океанології і географії АН УРСР (1981).

Ювілейна виставка є нагодою вшанувати пам’ять академіка НАН України Валерія Івановича Бєляєва, наукові праці якого з океанографії та екології не втрачають своєї актуальності по сей час.

Експоновані документи розташовано за тематико-хронологічним принципом. Кожне зображення супроводжується текстівкою та інформацією про місце зберігання документа. Наближені дати подано у квадратних дужках.

Виставку підготувала

молодший науковий співробітник Інституту архівознавства

І. Г. Кіржаєва