6 жовтня 2021 року у відділі стародруків та рідкісних видань Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського в рамках Міжнародної наукової конференції НБУВ «Бібліотека. Наука. Комунікація. Від управління ресурсами – до управління знаннями» відбувся круглий стіл, присвячений 440-літтю виходу друком Острозької Біблії (1581). Тема, що об’єднала його учасників, – «Святе Письмо в українській рукописній та друкованій традиції: тиражування, рефлексії, інтерпретації».

Під час цього заходу виступило вісім доповідачів, які поділилися з колегами своїми дослідницькими напрацюваннями. Науковий керівник круглого столу, завідувачка відділу стародруків та рідкісних видань, кандидат історичних наук Н.П. Бондар наголосила на непересічності значення Острозької Біблії 1581 року, ювілей від часу публікації якої відзначається цього року на державному рівні. Попри увагу до визначної пам’ятки відчутний брак збереженої досьогодні інформації про перших власників книги, коло її читачів, раннє сприйняття острозького тексту, історію його підготовки й друку.

У виступі Н. П. Бондар зупинилася на особливостях примірника Біблії з рукописними маргіналіями В. Зенковича Тихинського. Аналіз його читацьких нотаток разом з біографічними відомостями про дописувача надав унікальну інформацію про практичне освоєння повного тексту Святого Письма сучасником публікації, людиною світською, протестантського віросповідання, шляхтичем та чиновником, що обіймав високі посади в Речі Посполитій, а відтак суттєво розширив уявлення про раннє коло читання Біблії 1581 р.

Своє дослідження представила доктор історичних наук, старший науковий співробітник відділу стародруків та рідкісних видань Т.Л. Вілкул, яка в доповіді зупинилася на характеристиці рукописних маргіналій початку XVIII століття в примірнику Острозької Біблії, виконаних у колі Йоаникія Сенютовича. Доповідачка детально проаналізувала текстологію комплексу читацьких записів з Книги Буття, спробувала встановити джерела коментарів, якими стали польськомовні видання Святого Письма, прослідкувала особливості сприйняття та коментування автором окремих виразів складного церковнослов’янського тексту.

Кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник відділу стародруків та рідкісних видань Н.В. Заболотна продовжила обговорення біблійної тематики, запропонувавши огляд видань стародрукованих Псалтирів, що походять із монастирських друкарень Почаєва та Унева. Вона приділила увагу поширенню Псалтирів як літургійних видань і одночасно книг для навчання, а також окреслила географію побутування примірників з фондів НБУВ за провенієнціями та покрайніми записами. Доповідь супроводжувалася демонстрацією багатого ілюстративного матеріалу, використаного в оформленні видань обидвох друкарень, що наочно продемонстрували самобутність цих пам’яток українського друкарства, сприяли естетичному розвитку давніх читачів і донесли до нас світобачення митців XVII–XVIII століть.

Опісля до слова запросили кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника відділу стародруків та рідкісних видань Ю.К. Рудакову, яка презентувала слухачам інформацію про п’ять примірників різних видань Біблії з провенієнціями Сержа Лифаря у складі колекції Едуарда Фальц-Фейна, що зберігається у фонді відділу стародруків. Доповідачка закцентувала увагу на особливостях примірника московської Біблії 1663 року, який у першій половині ХІХ століття перебував у книгозбірні принца Августа Фредеріка, герцога Сассекського. Окрім того, було подано інформацію про примірники московської Єлизаветинської Біблії 1761–1762 років, а також багатотомного двомовного нідерландського видання Біблії 1717–1721 років, здійсненого на замовлення російського царя Петра І.

Кандидат історичних наук, стипендіат програми «Thesaurus Poloniae» (2021) Міністра культури і національної спадщини Республіки Польща С.А. Волощенко поділився недавньою історією віднайдення в колекції Бібліотеки князів Чарторийських у Кракові нових досі невідомих науковій спільноті фрагментів рукописного Христинопільського Апостола ХІІ століття. Він розповів про проведену атрибуцію аркушів унікальної, написаної на пергамені пам’ятки шляхом їх ретельного текстологічного та кодикологічного аналізу.

У виступі кандидата історичних наук, молодшого наукового співробітника відділу стародруків та рідкісних видань О.В. Петренко йшлося про історію зачину друку синодальних перекладів біблійних текстів російською та іншими мовами у першій чверті ХІХ століття на прикладі книг з колекції гражданського друку збірки НБУВ.

Кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник того ж відділу О.Ю. Курганова продемонструвала учасникам круглого столу презентацію, за допомогою якої представила традицію художнього оформлення українських видань напрестольних Євангелій XVII–XVIII століть. За спостереженнями доповідачки, у композиції титульних аркушів, фронтиспісних гравюр та в текстах молитовних присвят більшості видань Євангелій українських друкарень структуротворну роль відіграє образ Ісуса Христа.

Завершила виступи кандидат філологічних наук, науковий співробітник відділу стародруків та рідкісних видань О.В. Максимчук, яка у своїй доповіді розглянула особливості застосування у творчості святителя Димитрія Туптала фігури антитези та апелювання автора до загальноєвропейської топіки на прикладі його пасійної (присвяченої Христовим страстям) проповіді.

Модерували захід керівник Н.П. Бондар та секретар О.В. Максимчук.

Із тезами заявлених у програмі учасників можна ознайомитися за посиланням  http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0004116

Після доповідної частини всі присутні мали змогу прослухати коротку екскурсію книжковою виставкою «Острозька Біблія 1581 року в українській друкованій традиції», яку підготувала Н.П. Бондар, побачити в експозиції різні примірники Острозької Біблії, в тому числі згадані у виступах, окремі каталоги й дослідження з їхніми описами. Експонувалися московські, київські, почаївські видання ХVІІ–ХVІІІ століть, кожне з яких різною мірою повторювало острозький оригінал, і передруки Біблії 1581 року в ХІХ–ХХ століттях.

Матеріал підготували

О.В. Максимчук, Н.П. Бондар