З нагоди року класика азербайджанської поезії, мислителя, одного з найвідоміших поетів середньовічного Сходу Нізамі Ґянджеві у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського спільно з Бакинським міжнародним центром мультикультуралізму відбулася презентація бібліографічного дослідження «Переклади та дослідження творчості видатного азербайджанського поета і мислителя Нізамі Ґянджеві в Україні (1917-2020)», присвячена 880-річчю видатного поета і мислителя.

Презентована робота дає можливість оцінити роль Нізамі в українсько-азербайджанському літературному процесі та його  постать у дослідженнях українських вчених, проаналізувати процеси активізації популяризування творчості видатного класика, найважливіші дослідження, перекладацькі праці тощо. Нагадаємо, що великий азербайджанський мислитель та поет Нізамі Ґянджеві у своїй творчості оспівував загальнолюдські цінності, прославляв любов та дружбу між представниками різних етносів і релігій, возвеличував культуру, традиції та унікальність різних народів. У поемах «Сім красунь» і «Іскандер-наме» Нізамі створив блискучі образи представників різних народів, тим самим демонструючи доброзичливість та шанобливе ставлення до них. Це свідчить про те, що майстер слова був носієм високих ідеалів і широкого мультикультурного мислення, а  висловлювані в багатьох  рядках великого майстра пера думки гідні стати засадничими принципами мультикультуралізму. 

Відкриваючи презентацію, завідувачка відділу міжнародної інформації і міжнародних зв`язків Т. І. Арсеєнко подякувала співробітникам Бакинського міжнародного центру мультикультуралізму за тісну співпрацю і підтримку цього знакового міжнародного культурного проекту, розповіла про ідеї мультикультуралізму, які втілював у своїй творчості Нізамі Ґянджеві.

Бакинський міжнародний центр мультикультуралізму (БМЦМ) — державна установа Азербайджанської Республіки, створена указом Президента Азербайджану Ільхама Алієва у 2014 році. Серед основних цілей діяльності установи — презентація у світі концепції азербайджанського мультикультуралізму, в якій відображені цінності культури й традицій народів, толерантності та гуманізму. Від імені БМЦМ радниця центру Айтен Гахраман через он-лайн платформу Zoom привітала учасників заходу і подякувала колективу відділу науково-бібліографічної інформації НБУВ за реалізацію дослідження. Також засобами Zoom у презентації взяв участь співробітник Бакинського міжнародного центру мультикультуралізму Факри Угурлу, який розповів про роль творчості Нізамі в історії літературної традиції Азербайджану й можливості для популяризації та актуалізації його творів.

Представники відділу науково-бібліографічної інформації НБУВ  детальніше розповіли про реалізовану роботу, перебіг і аналіз ґрунтовного пошуку, поділились висновками. Презентувала біографічне дослідження  доктор наук із соціальних комунікацій, завідувачка відділу науково-бібліографічної інформації НБУВ Т. В. Добко. Вона відзначила, що у фондах Національної бібліотеки імені В. І. Вернадського вдалося виявити низку публікацій перекладів видатного азербайджанського поета та літературу про нього. Втім, констатувала дослідниця, найвидатніший азербайджанський поет-романтик і досі недостатньо знаний і вивчений в Україні.

Як зазначила Тетяна Добко, найбільш плідним у поширенні літератури про Нізамі в Україні був 1947 рік, коли відзначалося 800-річчя видатного поета і мислителя. Тоді у перекладі відомого українського поета Леоніда Первомайського побачила світ поема Нізамі «Лейла і Меджнун». Вона також зупинилась на найбільш важливих дослідницьких роботах вітчизняних перекладачів та вчених про творчість Нізамі Ґянджеві. Зокрема, бібліографія, укладена науковцями НБУВ «Азербайджанська література в українських перекладах: матеріали до бібліографії» (1917-2020 роки), включає понад 400 записів – окремих видань, публікацій у збірниках, періодичних виданнях. Серед них зафіксовано 23 записи, присвячені Нізамі.

У своїй доповіді старший науковий співробітник, кандидат історичних наук Олександр Дудник зазначив, що творчість Нізамі викликає інтерес в Україні не лише як майстра слова, привертає увагу не лише ідеями поета, які співзвучні, цікаві на нашій землі і впливають на людські почуття та їх поведінку, а й тому, що в ній висвітлюються історичні події про Україну-Русь очима представника іншої нації – Нізамі. Так, на думку А. Кримського, кращі риси трудової людини, яка переборює релігійний антагонізм, Нізамі втілив в образі мужньої дівчини з Роксоланії, тобто з України-Русі. У поемі «Іскандер-наме» про походи Македонського через половецьку землю на Русь-Україну зустрічаються описи туземців-роксоланів, їхніх звичаїв, функціонування шкіряних грошей, ідентичних з археологічними свідченнями. Нізамі подає інформацію про фольклорно-етнографічну спільність між українцями і азербайджанцями, про тогочасні зв’язки і відносини між народами - слов’янськими   і тюркськими та іранськими.

З доповідями також виступили молодші наукові співробітники відділу Андрій Жабін, Анжела Шумілова,  Світлана Блиндарук.

Представниця Бакинського міжнародного центру мультикультуралізму в Україні  Марина Гончарук розповіла про значення презентованого бібліографічного дослідження для подальшої популяризації Нізамі, зупинилася на грунтовних роботах Лева Лопатинського, Олександра Новроцького і Миколи Гулака. Також за дорученням БМЦМ вона вручила подячні сертифікати і подарунки членам колективу, які проводили презентоване дослідження, та передала нові книги до фонду бібліотеки.

У заході також взяли участь українські вчені, тюркологи, сходознавці, літературознавці.