Святкування Міжнародного дня рідної мови на презентаційних майданчиках НБУВ уже стало традиційним. Цьогоріч заходи були організовані спільно з відділом соціокультурної діяльності, відділом зарубіжної україніки НБУВ, Педагогічним музеєм України, Українським мовно-інформаційним фондом НАНУ, Київським національним університетом імені Тараса Шевченка та Таврійським національним університетом імені В.І. Вернадського.

У вступній промові на відкритті заходу старший науковий співробітник Інституту бібліотекознавства НБУВ Володимир Підвойний окреслив концепцію виставки-презентації «Підручник з української мови: від перших букварів до сучасних граматик», яка привернула увагу учасників дискусійного семінару до «Букваря южнорусского», букварів Т. Шевченка, П. Куліша, С. Русової, «граматок» М. Гатцука, І. Нечуя-Левицького, І. Пухальського (граматка «Ясне Сонечко»), К. Шейковського, П. Ковалевського, «Вправ письменних» В. Онисиміва, підручників В. Коцовського та І. Огоновського, Б. Грінченка, О. Базилевича, Є. Тимченка, посібників із вивчення української мови, які використовувалися на теренах України у 20-30 роках ХХ століття. 

Особливе зацікавлення викликала віртуальна колекція букварів і читанок, виданих за межами України, які зібрала старший науковий співробітник НБУВ Наталія Солонська.

Студенти-філологи КНУ імені Тараса Шевченка Ольга Луценко, Наталя Дубінчук, Катерина Костюкова продемонстрували погляд молоді на функціонування української мови на теренах України та за її межами, оприлюднили презентацію «Українська мова у світі», в якій засвідчили непідробне зацікавлення українськими мовними традиціями серед світової спільноти.

Директор Українського мовно-інформаційного фонду, академік НАН України Володимир Широков у своїй промові розкрив специфіку функціонування української мови в сучасних соціокультурних та інформаційно-комунікативних умовах, її місце у проблемі штучного інтелекту й антропологічних вимірів.

Академічний погляд на соціолінгвістичну статусність української мови прозвучав у виступі заступника директора Інституту мовознавства імені О.О. Потебні Олександра Скопненка. Специфіку функціонування української мови на теренах Криму окреслила завідувачка кафедри слов’янських мов Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського Олена Попова. Деталізований історико-функціональний огляд розвитку букварства та підручникарства на теренах України був зроблений у виступах викладачів кафедри української мови та прикладної лінгвістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка професора Оксани Ніки та доцента Оксани Мацько.

Директор Педагогічного музею України Олександр Міхно зупинився на історії формування «букварного» дискурсу в Україні, звернув увагу учасників заходу на рекордсмена серед українських букварів – букварик Лідії Деполович.

Озвучена на семінарі наукова тематика проілюструвала, що студентська молодь із зацікавленням досліджує підручникову спадщину української культури. Адже мірилом успішності збереження традицій і розвитку мови є не лише реанімація культурного спадку, а й активна позиція кожного українця, щоденна копітка робота заради розвитку нашої солов’їної і завжди рідної мови.