На семінарі, який відбувся 18 лютого в НБУВ з ініціативи Інституту бібліотекознавства в рамках підготовки до відзначення 150-ї річниці від народин Агатангела Кримського, обговорювалися питання історії становлення української арабістики, формування наукових шкіл (А. Кримський, Т. Кезма, А. Ковалівський, В. Рибалкін), наступності традицій, концептуальної специфіки напряму на теренах України.

Старший науковий співробітник Інституту бібліотекознавства Володимир Підвойний у вступній доповіді окреслив тематичні та жанрові горизонти арабістики у межах колекції А.Кримського, наголосив на необхідності перегляду арабографічного бібліографічного контенту, який був сформований у НБУВ ще наприкінці 50-х років ХХ століття. Нині методологічною проблемою колекційного матеріалу залишаються перекладознавчі стратегії, питання хронологізації та групування арабомовних артефактів відомого зібрання України, реставраційні операції та перевидання раритетів світової арабістики з колекції вченого.

У обговоренні перспектив уведення колекційного матеріалу в університетські навчальні програми взяли участь студенти сходознавчих підрозділів провідних університетів України, викладачі-сходознавці Київського національного університету імені Тараса Шевченка – Ю. Кочержинський, М. Величко, О. Купчик, І. Сівков, дослідник архівних матеріалів Тауфіка Кезми, старший науковий співробітник Інституту сходознавства імені А. Ю. Кримського  Ю. Петрова.

Арабістичний тематичний сегмент бібліотеки-колекції А.Кримського формувався відповідно до власних наукових уподобань і творчих пошуків ученого, визначав специфіку, загальні тенденції колекціонування і профільність методики формування самого книжкового зібрання. Сприяли цьому відомі факти з життя А. Кримського – навчання у Лазарєвському інституті східних мов, стажування в Лівані та Сирії, знайомство й дружні контакти з елітою світової арабістики, відкриття кабінету арабо-іранської філології вже на теренах новоствореної Української академії наук у 1918 році.

Як відомо, першими науковими проектами, що принесли вченому світову славу і міжнародне визнання, були  пов’язані з арабським матеріалом праці джерелознавчого й аналітичного характеру. У листі до І. Ю. Крачковського відомий український вчений зазначав, що саме арабістика у тісному зв’язку з тюркологією й іраністикою можуть вивести український гуманітарний матеріал на значно вищий методологічний контекст і нові науково-дослідницькі горизонти, розкрити нові перспективи для деталізації історичного процесу, чільного місця України у світових процесах обміну культурною інформацією і забезпечити перспективність гуманітарних проектів у майбутньому. Саме А. Кримський ще 100 років тому  передбачав для арабістики особливий статус серед філологічних, історичних та соціокультурних напрямів.

Концепція виставки раритетів із колекції А. Кримського (твори провідних орієнталістів ХІХ століття, лексикографічні комплекси з арабської мови кінця XVIII століття, арабографічні текстові масиви початку ХХ століття) полягала в ідеї відновлення інформаційного потенціалу зібрання, актуалізації арабістичного сегменту та пристосування його до новітніх умов наукової комунікації. Логічна послідовність і поширення набутого дослідницького досвіду мають здійснюватися з проекцією на молоде покоління арабістів. Подвижницьке завзяття й натхненна праця вчителів зможе знайти своє віддзеркалення у діяльності початківців. І бібліотечна колекція А. Кримського здатна стати основою для творчих пошуків та наукового поступу, формування дослідницьких платформ сьогоднішніх студентів відділень арабської філології. Про це мріяв 100 років тому великий українець і всесвітньовідомий вчений Агатангел Кримський.