Відбувся науково-практичний семінар з цієї теми за участю представників НБУВ

Інтелектуальний вимір кожної історичної епохи визначається не лише відкриттями і результатами наукових пошуків. Це ще й усвідомлення перспектив розвитку і міцне підґрунтя розвою наукових напрямів у майбутньому.

Постать Агатангела Кримського у цьому сенсі є неперевершеною. Його творчість і наукове життя свідчать про сутнісну потребу й усвідомлення місії Книги у формуванні творчого та наукового потенціалу прийдешніх поколінь.

Крім потужного інтелектуального ресурсу, великий Учений залишив нащадкам у спадок свою власну бібліотеку, символічну базу даних, енергетичними джерелами якої живилися сходознавці упродовж десятиліть.

Вибір пошуку оптимальної моделі передавання інформації наступним поколінням бентежив Агатангела Кримського завжди. Ретельно колекціонуючи і зберігаючи всі доступні джерела сходознавчої тематики, він натхненно мріяв про те, що саме його бібліотека стане підмурком для розвитку в Україні орієнталістики та її субкатегоріальних різновидів – тюркології, арабістики, іраністики, кавказознавства, візантології, монголоїстики, китаїстики, японістики.

Бібліотека-колекція Агатангела Кримського формувалася в складних і суперечливих умовах розбудови української державності, у процесах боротьби ідеологічних теорій і політичного безладу початку 20-х років минулого століття. Конденсований характер інформаційного поля колекції, кращі зразки сходознавчої наукової літератури ХVІІІ – початку ХХ століття, визнані шедеври літературного орієнтально детермінованого наративу, позачасово актуальні  лексикографічні праці народів Сходу, картографічні та візуальні артефакти формують неповторність, унікальність колекції. Все це свідчить про її перспективність для наступних поколінь сходознавців.

Спричинені історичними особливостями умови формування цієї бібліотеки вже на першому етапі її існування визначили специфіку функціонування книгозбірні. Упродовж 20-30-х років минулого століття бібліотека виконувала функції джерелознавчої бази і методологічного підґрунтя для формування плеяди українських орієнталістів, таких як  Тауфік Кезма, Тимофій Грунін, Микола Левченко, Катерина Дорошенко. На матеріалах бібліотеки готувалися перші українські сходознавчі дослідження.

Та радянська система зловтішно розправилася з паростками новонародженого орієнталізму в Україні, колекція книг А. Кримського опинилася в різних бібліотечних локаціях і на багато років втратила свою первинну функціональність.

Відродження інтересу до бібліотеки Кримського збігається з відновленням сходознавчих досліджень і створенням Інституту сходознавства імені Агатангела Кримського. Значна частина профільної літератури з бібліотеки Інституту мовознавства імені О.О. Потебні була передана до бібліотеки новоствореного Інституту сходознавства і стала підґрунтям для формування одного з найпотужніших орієнталістичних центрів України.

Фонди НБУ імені В.І. Вернадського зберігають найбільшу за кількісними й жанровими показниками частину потужної в минулому бібліотеки.  Її дифузність (після монолітності) нині не є перепоною для повноцінного функціонування зібрання, використання його в наукових і методологічних перспективах академічних та університетських центрів. Проте відновлення історичної справедливості й реалізація концептуального призначення колекції, про що так мріяв і за що боровся відомий український учений і патріот Агатангел Кримський, якраз сьогодні стають цілком можливими. І для української орієнталістики першочерговим завданням є реанімація Кабінету арабської і перської філології у віртуальному форматі.

6 лютого 2020 року в Інституті мовознавства імені О.О. Потебні з ініціативи Інституту сходознавства імені А.Ю. Кримського відбувся міжінститутський науково-практичний семінар «Бібліотека-колекція Агатангела Кримського в сходознавчому дискурсі України».

НБУВ на цьому заході представляв старший науковий співробітник Інституту бібліотекознавства доцент Володимир Підвойний. Захід відбувся у рамках підготовки до відзначення 150-ї річниці від народин великого вченого, патріота й бібліофіла – академіка Агатангела Кримського.

Дискусійна платформа семінару детермінувалася потребою об’єднання зусиль зазначених наукових інституцій для наукової реанімації особистого книжкового зібрання вченого, яке вже декілька десятиліть розпорошене у межах бібліотек трьох академічних установ. Переважна частина артефактів колекції А. Кримського (14.500 одиниць) зберігається у фондах НБУВ, профільна (сходознавча, філологічна, фольклористична література) частина (85 позицій) ще з 30-х років ХХ століття є безцінним інформаційним ресурсом бібліотеки Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні. А на початку 90-х років, після заснування Інституту сходознавства імені А.Кримського, 160 книг із власного зібрання академіка стали основою новоствореної бібліотеки відродженого орієнталістичного наукового осередку.

Сам Агатангел Кримський усе життя боровся за цілісність своєї книгозбірні, вважаючи, що її цінність, концептуальна довершеність і інформаційна глибина можуть бути зреалізовані лише за умови компактного зберігання всіх її розпорошених частин і тематичних сегментів.

В. Підвойний у своєму виступі окреслив фізичний стан і тематичну своєрідність кожного сегменту колекції, продемонстрував результати сфрагістичного (за печатками та штемпелями) аналізу, деталізував особливості маргіналій і окреслив жанрові специфікації, які дають можливість говорити про існування двох варіантів бібліотеки – власної бібліотеки Вченого і фонду книгозбірні Кабінету арабо-іранської філології, який був створений на академічних теренах у грудні 1918 р.

Він відзначив, що дифузність бібліотечного фонду у наш час уже не може розцінюватись як негативна риса колекції. Система електронних каталогів дає можливість об’єднати на рівні віртуальному розпорошену бібліотеку А.Кримського.

Провідні гуманітарні академічні інституції, пов’язані з іменем Агатангела Кримського, можуть об’єднати зусилля для створення віртуальної бібліотеки видатного вченого. І це було б найкращим подарунком та свідченням щирої подяки А. Кримському за його натхненну працю й прагнення віддати наступникам своє дітище, свою долю, справу свого життя – особисте бібліотечне зібрання, закликав  Володимир Підвойний.