За цими поетичними рядками на Сході, а особливо ж в Азербайджані, одразу пізнають ім’я відомого поета давнини й одного з найвидатніших мислителів Сходу – Імадеддіна Насімі. Нинішнього року широко відзначається 650-ліття  від його народження, і до цих ушанувань долучилася й Україна.

Життя і творчість поета були присвячені пізнанню Творця, Світу, Людини, Любові – того,  без чого немає сенсу життя. Насімі називають лицарем ідей, символом мужності й вірності своїм переконанням. Це – оцінка і його творчості, й життєвих принципів, не зрадивши яких, він мужньо пішов на страту. Адже він відомий не лише як мандрівний поет Азербайджану, вірші якого вирізнялись темпераментом і багатством поетичної мови, мали направду чарівну силу. Імадеддін Насімі був освіченою людиною, філософом, що у своїх мандрах пізнавав життя, мислителем, який у країні, що її роздирали сутички  й топтали іноземні завойовники, відчував несправедливість і не міг з нею миритись. Багато історичних джерел того часу свідчать, що слава Насімі в народі могла дорівнятися владі султана, а його авторитет був настільки потужним,  що він легко міг підняти людей проти тирана-правителя. Цього й не пробачив йому правитель… 

До 650-річчя поета вийшло перше окреме видання його поезій українською мовою «І шляхом Істини постав я сам...»  Цій події, а також бібліографічному дослідженню «Твори видатного азербайджанського поета і мислителя Імадеддіна Насімі в українських перекладах (у фондах Національної бібліотеки імені В.І. Вернадського)» була присвячена зустріч - презентація в НБУВ, яка відбулась 24 грудня.

Захід було організовано Бібліотекою спільно з громадським діячем, членом Бакинського міжнародного центру мультикультуралізму Мариною Гончарук та міжнародним секретарем секції літератури Європейської академії наук, мистецтв і літератури Дмитром Чистяком. Він же й відкрив ювілейний вечір, прочитавши одну з газелей Сеїда Імадеддіна Насімі та означивши велич постаті поета, його сучасність через 650 років і вселенський вимір його творчості. 

До слова, Дмитро Чистяк також долучився до перекладів цілої низки творів Насімі. Разом з роботами інших перекладачів, здійсненими в різний час,  – Павла Мовчана, Станіслава Тельнюка, Миколи Мірошниченка – ці газелі й теюги вміщено у презентованій українській збірці. 

Вітаючи гостей у затишній читальній залі відділу зарубіжної україніки Інституту книгознавства, генеральний директор НБУВ Любов Андріївна Дубровіна відзначила, що творчість Насімі вже понад шість століть долає всі часові межі, бо й нині звучить сучасно, а його філософські й життєві погляди вражають своєю мужністю та стійкістю. Він, син азербайджанського народу, належить уже не тільки йому, а й цілому світові, він справді є, як сам висловився в поезії,  вмістилищем світів. А ще особистість Насімі з його прагненням справедливості, бажанням відстоювати свободу народу й робити життя кращим знаходить дуже сучасний відгук у душах українців, ствердила Л.А. Дубровіна. 

Важливість і символічність цієї зустрічі-вшанування підкреслив присутній на заході радник Посольства Азербайджанської Республіки в Україні Камал Халілов. Адже вона є ще одним свідченням співдружності українського й азербайджанського народів, взаємозбагачення двох культур, як і низка інших дій та заходів до вшанування поета. Він подякував і за здійснене видавництвом «Саміт-Книга» до ювілею Імадеддіна Насімі  видання його вибраних поезій українською мовою, й за бібліографію творчої спадщини поета за документами, наявними  у фондах НБУВ.

Завідувач відділу науково-бібліографічної інформації бібліотеки Тетяна Василівна Добко розповіла про роботу з колегами над згаданою бібліографією. Вона розпочалась раніше, але ще одним мотиваційним поштовхом стала участь самої Т.В. Добко  в міжнародній науково-практичній конференції в Баку. Зустрічі та спілкування на цьому заході спонукали її додатково проаналізувати творчу спадщину Насімі у фондах бібліотеки. А спадок цей помітний, починаючи з публікацій у періодичних виданнях з 1973 року – газета «Літературна Україна», журнали «Вітчизна», «Людина і світ», – і до творів поета та розповідей про нього іншими мовами й перекладів у збірниках.  Тож підготувати бібліографію фахівці бібліотеки прагнули саме до ювілею.

Вона звернула увагу присутніх на виставку в цій же залі книжкових і періодичних видань, пов’язаних з творчістю Насімі та публікаціями перекладів поета українською мовою. До цих фондів НБУВ часто звертаються викладачі нової генерації з вишів, а відтак можна говорити про інтерес  до спадщини Насімі, її вивчення молоддю, популяризацію творчості цього поета й мислителя, підкреслила Т.В. Добко.

Член Бакинського міжнародного центру мультикультуралізму Марина Гончарук відзначила, що 650-річчя Імадеддіна Насімі збігається зі 100-літтям українсько-азербайджанських літературних зв’язків, тож нинішнє пошанування має особливе звучання. Українське суспільство, зокрема його культурологічні кола, активно долучається до мультикультурного діалогу, і зустрічі, присвячені ювілею Імадеддіна Насімі, відбулись уже в низці міст України. А в перспективі – нові проєкти й заходи, тож цей діалог триватиме. 

Зі словом про своє відчуття і загальне значення творчості Насімі виступили директор видавництва «Саміт-Книга», в якому й побачила світ збірка «І шляхом Істини постав я сам…»,  Іван Степурін, дослідник і релігієзнавець Руслан Халіков, мистецтвознавець, художниця-ілюстраторка презентованого видання Насімі Інна Саутіна, тележурналістка,  автор програми Суспільного телебачення Юлія Пасак.  Письменник і журналіст Василь  Довжик, якого ще часто називають «голосом українського радіо», ще й прочитав поезії Насімі в перекладах Миколи Мірошниченка. А відомий український композитор, лауреат Державної премії України імені Олександра Довженка Володимир Губа представив присутнім фрагмент музичного проєкту, присвяченого Насімі.

-  Сьогодні у наших серцях відкритий Всесвіт завдяки творчості Насімі, – відзначила, завершуючи зустріч, Любов Дубровіна. – Цей феномен ще раз засвідчує: дух Людини перемогти неможливо. А він сам перемагає й через віки.  

… Його витончені, карбовані вірші належать до числа творінь, не підвладних часові. Через далекі 650 літ ми чуємо пульс думки Імадеддіна Насімі, закарбований у натхненному, полум’яному  поетичному слові: 

Хто в правду вірить, той повік не буде скніти ув імлі.

Я відкриваю всі слова усіх пророків на землі.

Я – Насімі, я промінь тим, хто правді розчинив вікно.

І ворог я – для тих, кому відчути правду не дано!