До 150-ї річниці від дня народження академіка А. Кримського

Навіть попередні результати історико-текстологічного та бібліографічного опису особистої бібліотеки академіка зі світовим ім’ям Агатангела Кримського, наукова експлікація якої здійснюється співробітниками Інституту бібліотекознавства НБУВ, свідчать про її значний потенціал для планування наукової роботи студентів-сходознавців, формування дослідницьких інтенцій дослідників-початківців. Фактографічні історико-аналітичні джерела, цінні контексти мандрівного дискурсу європейців і представників східних народів, потужний арсенал монографій із актуальних проблем арабістики, курдології, японістики і монголознавства, які збереглися у цьому книжкову зібранні, можуть використовуватися студентами не тільки для перших кроків на науковій ниві, а й деталізації власних наукових узагальнень на рівні бакалаврських і магістерських проектів. Агатангел Кримський, формуючи свою бібліотеку, ставив метою саме такий сценарій і функціонал цього книжкового зібрання – бібліотека має бути доступна всім, хто прагне увійти в утаємничений світ східної культури і зокрема літературних традицій Орієнту.

Значний масив нерозроблених досі матеріалів складають лексикографічні посібники з багатьох сучасних і «мертвих» мов. Наукової ревізії потребують термінологічні джерела і розмовники, тексти-пам’ятки шумерської, аккадської,  єгипетської цивілізацій та писемні артефакти культур народів Передньої Азії.

6 грудня 2019 року старший співробітник Інституту бібліотекознавства НБУВ Володимир Підвойний провів у Полтаві презентацію для студентів Луганського національного університету імені Тараса Шевченка «Бібліотека Агатангела Кримського у контексті українського сходознавства». І саме питання практичного застосування інформаційного контенту та інтелектуального ресурсу колекції відомого вченого стало на ній головним. Адже більшість учасників презентації складали якраз студенти-сходознавці, котрим книжкові скарби знаного вченого можуть прислужитись якнайповніше.

Презентаційна програма з проблематики сходознавчих колекцій України (бібліотека А. Кримського, книгозбірня Омеляна Пріцака) набула формату дискусії з молоддю, у процесі якої студенти висловлювали й обстоювали власне бачення комунікації у парадигмі «СТУДЕНТ-БІБЛІОТЕКА». Сучасна молодь достатньо об’єктивно розуміє проблеми сучасної бібліотеки і прагне до двостороннього діалогу з книгознавцями.

Луганський національний університет імені Тараса Шевченка має особливий статус в освітньому полі України. Як навчальний заклад, що змушений був змінити свої локації через події на сході України, він потребує більшої уваги провідних бібліотечних інституцій України. Адже основний науковий фонд вишівської бібліотеки залишився на тимчасово окупованій території, значна частина підручникового матеріалу, яка формувалася десятиліттями, є наразі недоступною для студентів-гуманітаріїв. Тому постає питання про термінове впровадження електронних підручників і посібників, розробку лекційних курсів у режимі он-лайн, уведення дистанційних методів навчання і контролю успішності студентів.

Володимир Підвойний також відповів на актуальні питання, які хвилюють сучасних студентів, щодо діяльності бібліотек у сучасному інформаційному просторі, розповів про нововведення в комунікативній політиці та програмах залучення студентів до культурно-масових і виставкових заходів НБУВ, звернув їхню увагу на необхідність реанімації книжкової культури з урахуванням мобільності сучасної молоді. Античний принцип AD FONTES має набути нових смислів і переоціненої з точки зору сучасності концептуальної візії.