Про дослідження історії цієї науки та її справжніх подвижників розповів під час презентації своїх видань академік Національної академії аграрних наук України, директор Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки НААН України Віктор Анатолійович Вергунов.

Істинно захоплена людина здатна захопити своєю вірою та енергетикою й інших. Саме таким захопленням і дивовижними відкриттями під час своєї роботи над книгами поділився автор з учасниками презентації. І, без сумніву, передав ці свої відчуття аудиторії.

Тритомне видання В. А. Вергунова  «Історія сільськогосподарської дослідної справи в Україні» є чи не першим таким всеохоплюючим дослідженням розвитку аграрної науки в Україні, бо воно базується на великій кількості фактологічних матеріалів, як відомих раніше, так і недосліджених, захованих свого часу в секретних архівах, власне – заборонених радянською цензурою.  І в цьому сенсі, зазначив учений, його друга (і головна нинішня) професія фахівця бібліотеки надзвичайно сприяла пошукам. Власне, він давно взяв за правило вивчати обрану тему за книгами, які вважає джерелом об’єктивного пізнання історії, та за уважним дослідженням біографій.

• У цій роботі я ставив надважливим завданням показати, що для нашої країни, як для аграрно орієнтованої завдяки її потенціалу, сільськогосподарська дослідна справа є тим підґрунтям, на якому базується весь загал аграрної науки,  – підкреслив Віктор Вергунов.

«Історія сільськогосподарської дослідної справи в Україні» складається з 3-х частин: перша – Творці та розбудовники (біографічні нариси). 604 с.;  друга – Науково-організаційні засади функціонування сільськогосподарської дослідної справи на теренах України (друга половина ХІХ – початок ХХІ ст.  616 с.; третя – Урядові постанови. Відомчі рішення. Архівні матеріали. 504 с. Вони об’єднані наскрізною ідеєю комплексного вивчення історичних етапів розвитку та функціонування галузевого дослідництва і його управління в Україні.

Підготовці видання передувало багаторічне вивчення автором історії зародження, становлення й розвитку сільськогосподарської дослідної справи в Україні. Етап за етапом простежується її еволюційний поступ як організації та галузі знань у контексті визначення понять і державної політики щодо її розвитку. На презентації В.А. Вергунов відзначив, що присвятив свою роботу пам’яті видатних учених-основоположників сільськогосподарської дослідної справ в Україні за науковими напрямами.

Окремо з цих видатних особистостей він виділив у присвяті трьох – професора агрономії Університету св. Володимира Сергія Михайловича Богданова, професора Камілла Гавриловича Шиндлера та члена-кореспондента Академії наук УРСР  Миколу Олександровича Тюленєва. Всі вони – видатні особистості не лише українського, а й  світового рівня, при цьому, на жаль, трагічної долі, у кожного з них нинішнього року відповідна ювілейна дата, тож за рішенням Верховної Ради України ці ювілеї відзначаються на державному рівні. Усього ж у презентованій роботі автор дослідив долі й діяльність ста вітчизняних учених-аграріїв і організаторів галузевого дослідництва, які зробили свій вагомий внесок в аграрну науку як видатні теоретики або ж реалізували теоретичні засади як наполегливі практики – впроваджувачі  прогресивних ідей. Імена багатьох з них довго залишались невідомими, бо з тих чи інших причин не мали шансу бути відзначеними історією радянської доби.

На презентації також було представлено ще два видання, які, власне, є логічним продовженням роботи В.А. Вергунова над тритомною історією сільськогосподарської дослідної справи. У його монографії «Член-кореспондент АН УРСР М. О. Тюленєв (1889-1969) – вчений, педагог та фундатор сільськогосподарської меліоративної дослідної справи в Україні (до 130-річчя від дня народження)» розкрито творчі здобутки на ниві осушувальних меліорацій в Україні видатного вченого, члена-кореспондента АН УРСР Миколи  Олександровича Тюленева. Із залученням раніше недоступних архівних документів та матеріалів реконструйовано життя і творчі звитяги вченого у розвитку вітчизняної меліоративної науки.

А колективна монографія «Камілл Гаврилович Шиндлер (1869–1940) (До 150-річчя від дня народження)» (співавтори – О. С. Мудрук, С. А. Шквира) є розповіддю про життя й творчу діяльність талановитого вченого в галузі сільськогосподарської механіки початку XX ст., засновника першої в Росії станції випробування землеробських машин і знарядь, члена Бюро з сільськогосподарської механіки Вченого комітету Головного управління Міністерства землеустрою та землеробства Росії, ординарного професора – Камілла Гавриловича Шиндлера. З його ім'ям пов'язані видатні досягнення в розробці теорії і конструкції ґрунтообробних знарядь. А його біографія – ще одне зі свідчень того, як свого часу нехтували людьми та їхніми талантами заради ідеології.

Директор Інституту архівознавства НБУВ Лідія Миколаївна Яременко, ділячись враженнями від видань В.А. Вергунова, відзначила тісну співпрацю наших двох споріднених бібліотек, взаємодію й плідне поєднання зусиль, а також допитливість і наполегливість автора як невтомного дослідника. Вона подякувала йому за таке промовисте свідчення важливої ролі бібліотек у дослідницькій роботі.

• Не боячись перебільшень, ми можемо сказати, що Віктор Анатолійович Вергунов підняв і сільськогосподарську дослідну науку, і вагомість бібліотечної справи на світовий рівень, – наголосила у своєму виступі генеральний директор Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського Любов Андріївна Дубровіна. – Завдяки цій видатній роботі й презентованим творам світ додатково відкриє для себе Україну як державу з потужними аграрними розробками та їх видатними дослідниками. Особливо важливо, що багато імен достойників, у яких і нині є чому повчитися,  прозвучать уперше.